REPORT ON THE IMPLEMENTATION OF THE PARTNERSHIP AND CO-OPERATION

Document Sample
REPORT ON THE IMPLEMENTATION OF THE PARTNERSHIP AND CO-OPERATION Powered By Docstoc
					СПІЛЬНА ДОПОВІДЬ ЩОДО ВИКОНАННЯ                     УГОДИ   ПРО   ПАРТНЕРСТВО       І
СПІВРОБІТНИЦТВО МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС


ЗМІСТ


І. ВИСНОВКИ                                                                     2


IІ. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ                                                           5


III. ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ                                                          6


IV. ВИКОНАННЯ УПС У ПРІОРИТЕТНИХ СФЕРАХ                                         10


IV.1 Наближення законодавства                                               10

IV.2 Торгівля                                                               11

IV.3 Бізнес та інвестиції                                                   17

IV.4 Енергетика                                                             19

IV.5 Навколишнє середовище                                                  22

IV.6 Транспорт                                                              23


IV.7 Юстиція та внутрішні справи                                            24

IV.8 Регіональне та транскордонне співробітництво                           25

V. ВИКОНАННЯ УПС В ІНШИХ СФЕРАХ                                             25


V.1 Економічне співробітництво                                              25

V.2 Співробітництво в сфері культури та освіти                              32

V.3 Фінансове співробітництво                                               33

VI. ІНСТИТУЦІЙНІ ПОЛОЖЕННЯ УПС                                              34
                                                2

І. ВИСНОВКИ
1.   Угода про партнерство та співробітництво між Європейськими Співтовариствами та їхніми
     державами-членами з однієї сторони та Україною з іншої була підписана 16 червня 1994 року і
     набула чинності у березні 1998 р. Положення щодо торгівлі УПС набули чинності у лютому
     1995 року шляхом укладення Тимчасової Угоди. Під час Саміту Україна-ЄС в Копенгагені
     4 липня 2002 р. керівники делегацій рекомендували, щоб:
     “…Комітет з питань співробітництва у доповіді до наступного засідання Ради з питань
     співробітництва оцінив стан виконання УПС ”.
2.   Ця доповідь була підготовлена спільно із залученням експертів обох сторін та використанням
     інформації, наданої підкомітетами УПС. Вона надає огляд результатів, досягнутих на цей
     момент за час дії УПС щодо досягнення та втілення на практиці її цілей та завдань,
     враховуючи, зокрема, переглянуті пріоритети, схвалені у березні 2002 року на засіданні Ради з
     питань співробітництва. Метою доповіді є також висвітлення сфер, що потребують підсилення
     роботи для повного використання потенціалу УПС. Водночас доповідь визначає можливості
     для поглиблення співробітництва. І нарешті, було зазначено питання, щодо яких Сторони
     мають різні оцінки.
3.   Хоча доповідь не окреслює чіткий часовий проміжок, її метою було відобразити дискусії та
     події, що відбулися протягом останніх 5 років, на півшляху до закінчення перших десяти років
     дії УПС. Деякі останні заходи, вжиті Україною з початку 2003 року, також бралися до уваги.
     Проте було прийняте спільне рішення обмежити доповідь питаннями, які дійсно
     обговорювались в структурах УПС, в той час як інші питання були виключені, незалежно від
     того наскільки важливими чи корисними вони могли б бути.
4.   У деяких сферах структури УПС використовувалися для обговорень питань, які виходили за
     рамки УПС, визначені на початку 90-х років. Така ситуація, зокрема, була з політичним
     діалогом, у якому спектр співробітництва Україна-ЄС був би неповним без посилання на сферу
     Європейської політики безпеки та оборони (ЄПБО). Дискусії щодо наслідків розширення ЄС
     також мали місце, незважаючи на відсутність спеціальних положень в УПС. Третьою сферою є
     юстиція та внутрішні справи (ЮВС), значення яких, подібно розширенню ЄС, збільшилося у
     політичному порядку денному обох Сторін тільки після того, як Угоду було схвалено.
5.   Про технічну допомогу йдеться в кожному відповідному розділі цієї доповіді, де це доцільно,
     зберігаючи таким чином такий підхід в органах УПС, коли питання технічної допомоги
     зазвичай піднімалося щодо конкретних сфер політики. Розділ V.3: "Фінансове співробітництво"
     містить загальну оцінку, яка наводить деякі цифри та пояснює, що за цей час обидві сторони
     шукали можливості ефективнішого використання допомоги в рамках програми Тасіс,
     цілеспрямованої підтримки досягнення цілей УПС. Україна заявила про своє бажання
     зосередитися на підтримці заходів, що повинні вживатися відповідно до її "Європейського
     вибору" та отримати доступ до програм ЄС, ресурси яких можуть стати доступними після
     майбутнього розширення ЄС.
6.   Обидві Сторони погодились з тим, що на сьогодні УПС добре використовується, і що можна
     відмітити значний прогрес у досягненні цілей УПС. Зокрема, сторони вдосконалили своє
     співробітництво у таких сферах, як політичний діалог, торгівля та інвестиції, включаючи
     прогрес щодо вступу України до СОТ, а також у сфері науки та технологій, митниці, статистики
     та економіки. У сфері наближення законодавства, енергетики, включаючи питання ядерної
     безпеки, закладено міцні підвалини співробітництва, але відзначено необхідність подальшої
     інтенсифікації зусиль. Також було створено позитивну основу для співробітництва у сфері
     юстиції та внутрішніх справ поза рамками положень УПС. Ряд інших галузей були оцінені як
     такі, що потребують або мають потенціал для подальшого розвитку в рамках УПС з метою
     поглиблення співробітництва: навколишнє середовище, транспорт, космічна галузь,
     телекомунікації. Свобода ЗМІ в Україні – це ще одна сфера, де необхідні подальші зусилля.
7.   Виник ряд питань, щодо яких оцінка виконання УПС Україною та ЄС відрізняється, особливо у
     сфері торгівлі та інвестицій. Як позитивні досягнення обидві сторони визнали підвищення рівня
     двосторонньої торгівлі, посилення обміну з метою вирішення певних проблемних питань та
     спорів у сфері торгівлі та підтримку процесу вступу України до СОТ, включаючи зусилля
                                                    3

          України, спрямовані на забезпечення повної відповідності принципам СОТ, визначеним в УПС.
          Обидві сторони привітали зусилля та зобов’язання України щодо усунення існуючих
          невідповідностей положенням УПС у сфері торгівлі та інвестицій, а також очікують невдовзі
          конкретного прогресу.
8.        У рамках УПС відбулося обговорення наслідків розширення ЄС. Сторони відзначили своє
          прагнення отримати всі переваги від цього процесу для покращення своїх двосторонніх
          відносин та підтвердили свою готовність долати виклики, що постануть перед ними у зв’язку з
          цим. Україна позитивно сприймає розширення ЄС та вітає його як шлях до реалізації свого
          власного європейського порядку денного. Сторонам, проте, не вдалося домовитися, яким чином
          більш детально окреслити це питання в доповіді. Україна висловила стурбованість тим, що
          мало було зроблено для вирішення можливих проблем, пов’язаних з розширенням, включаючи
          візовий режим, вплив на торгівлю та співробітництво між діловими колами. Україна
          наголосила, що у майбутньому вона повинна буде максимально наблизити своє законодавство,
          норми та стандарти до існуючих в ЄС, а ЄС – повинна розглянути політику щодо залучення
          України до європейської інтеграції. З боку ЄС було підкреслено, що можливості, які виникли у
          зв’язку з розширенням, переважатимуть можливі труднощі і що всі необхідні законодавчі,
          регулятивні та інституційні пристосування будуть зроблені у відповідний час, коли процес
          приєднання буде завершено.
9.        У рамках структур УПС обговорювалися перспективи поглиблення співробітництва,
          спрямованого на забезпечення стабільності та процвітання в Європі. Наміри ЄС розглянути
          нову політику сусідства, а також очікування України щодо започаткування нових форм і
          методів співробітництва будуть відображені відповідним чином. У цьому зв’язку можна було б
          використати досвід стосунків ЄС з країнами-кандидатами. Україна наголосила на бажанні
          укласти нову двосторонню угоду на зразок існуючих Європейських угод та вважає, що досвід
          країн-кандидатів є добрим прикладом для подальших дій обох сторін.
10.       Підсумок просування до цілей УПС, визначених у статті 1, спільна оцінка прогресу,
          досягнутого на сьогоднішній день така:
          “забезпечення відповідних рамок для політичного діалогу, який дозволить розвиток тісних
           політичних відносин”: значною мірою досягнуто. Створені структури успішно
           функціонували, а порядок денний поступово ставав більш суттєвим та дієвим.
          “сприяння розвитку торгівлі та інвестицій і гармонійних економічних відносин”: в рамках
           УПС дискусії та контакти стали інтенсивнішими, мета повністю не досягнута і поточний стан
           виконання знаходиться на різному рівні. Обидві сторони визнали, що у цій сфері може бути
           використано більше потенціалу і що певні окремі положення ще не реалізовані у повному
           обсязі.
          “створення бази для взаємовигідного економічного, соціального, фінансового, цивільного
           науково-технічного та культурного співробітництва”. У той час, як фінансове, наукове та
           технологічне співробітництво розвивалося стабільно, соціальне та культурне співробітництво
           має потенціал для подальшого розвитку, але немає спеціальних інструментів для цього у цих
           сферах. Крім того, ці сфери залишалися менш пріоритетними.
          “підтримка зусиль України зі зміцнення демократії і розвитку її економіки та завершення її
           переходу до ринкової економіки”: завдання щодо зміцнення демократії підтримувалося,
           зокрема, шляхом здіснення політичного діалогу, беручи до уваги те, що досягнення цієї мети
           є завданням України. Що стосується економічного розвитку та переходу до ринкової
           економіки, то цьому процесу сприяли відповідні дискусії та переговори щодо вступу України
           до СОТ. Для досягнення всіх цілей необхідно продовжувати надання технічної допомоги ЄС
           як додаткового інструменту для України у її зусиллях досягти стандартів, які вимагаються.
           Україна хотіла б отримати більше допомоги, а також сильніші інструменти або механізми,
           ніж ті, що передбачені в УПС.
11.       Кожен із розділів цієї доповіді включає короткий підсумок перспектив майбутнього
          співробітництва. Найбільш цікаві пропозиції:
                                                    4

          Щодо політичного діалогу, − необхідно інтенсифікувати обговорення майбутніх відносин
           Україна-ЄС, що базуватимуться на ініціативі ЄС "Ширша Європа", а також на бажанні
           України досягти нового рівня договірних відносин, подібного до Європейських угод;
          Щодо міжнародних та регіональних питань, − діалог потрібно продовжувати та вживати
           відповідних заходів для сприяння посиленню стабільності в Європі, зокрема підтримки
           політичної та економічної єдності Республіки Молдова, а також вирішення
           Придністровського конфлікту;
          Щодо наближення законодавства, − потрібно прискорити поточну швидкість та розширити
           масштаб робіт, а також розробити їхній графік;
          Щодо торгівлі, − потрібно без затримок розв’язати невирішені проблеми, необхідно
           враховувати наслідки розширення та забезпечувати виконання торговельного законодавства;
          Щодо енергетики, − основним питанням є перегляд деяких аспектів проекту Х2Р4. Необхідно
           продовжувати співробітництво зокрема у сфері транзиту газу та нафти, реформування
           енергетичного сектору, енергоефективності;
          Щодо транспорту, − потрібно продовжувати збільшувати присутність України в європейських
           транспортних інституціях; вирішення потребують питання безпеки, зокрема, морського та
           повітряного транспорту;
          Потрібно інтенсифікувати співробітництво у сфері юстиції та внутрішніх справ у рамках
           Плану дій та відповідного плану-графіку;
          Щодо регіонального та транскордонного співробітництва, − з метою посилення координації
           та взаємодії необхідно використовувати в подальшому фінансування проектів за рахунок
           ІНТЕРРЕГ та Тасіс;
          Щодо науки та технологій, − відповідні можливості надають Угода про НТС та відкритість
           Шостої Рамкової програми ЄС;
          Щодо освіти, − необхідно більш ефективно використовувати програму Темпус.
12.       Крім того, обидві сторони погодились, що необхідно більш ефективно використовувати органи
          УПС; рішення повинні носити обов’язковий характер; Україна відзначила свою потребу у
          посиленні своїх інституційних потужностей за допомогою ЄС. Прийняття Правил щодо
          вирішення спорів сприяло б цьому.
13.       Раді з питань співробітництва пропонується розглянути цю доповідь як основу для висвітлення
          свого бачення подальшого розвитку співробітництва між Україною та ЄС. Крім того, доповідь
          містить бачення шляхів виконання окремих зобов’язань, що потребують імплементації, та
          можливостей поглиблення співробітництва в окремих сферах УПС. Підкомітетам та іншим
          відповідним органам пропонується використовувати цю доповідь у своїй подальшій роботі.




                                                                                     Березень 2003 р.
                                                 5

IІ. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ
Ст. 2-5 Частини І визначають деякі загальні принципи:
      Повага до принципів демократії та прав людини
      Ринкова економіка
      Регіональна співпраця
      Можливість створення зони вільної торгівлі
      Перегляд та відповідні зміни до УПС


14.   Відповідно до “Загальних принципів”, викладених у статті 2, сторони УПС визнають, що повага
      до демократичних принципів, прав людини, так само, як і до принципів ринкової економіки,
      лежить в основі внутрішньої та зовнішньої політики та є основним елементом партнерства та
      співробітництва в рамках УПС. Ці принципи було внесено до порядку денного всіх офіційних
      зустрічей органів УПС, а також регулярних двосторонніх політичних зустрічей в рамках
      політичного діалогу, а особливо під час щорічних самітів.
15.   ЄС також скористалася цими нагодами для інформування України про події в ЄС та про
      європейські інтеграційні процеси. Відбувався постійний обмін інформацією, де особлива увага
      приділялася демократії та правам людини в різних частинах світу.
16.   На базі значного прогресу, досягнутого як з часів незалежності України, так і з моменту
      набрання чинності УПС, обидві сторони погоджуються, що Україна прогресивно розвивала
      демократичні принципи, права людини та верховенство права. Це також було визнано ОБСЄ і
      Радою Європи.
17.   Останні вибори до парламенту України в березні 2002 року засвідчили прогрес у розвитку
      політичної культури та вищий рівень залучення громадян до управління державою через
      політичні партії, розвиток громадянського суспільства та сектор неурядових організацій, а
      також право на свободу об’єднання у різного роду організації. ЄС визнало ці досягнення, але
      також закликало Україну вирішувати проблеми, які визначені в цьому контексті. На саміті в
      липні 2002 року зазначалось, що вибори „продемонстрували прагнення України досягти
      подальшої демократизації українського суспільства”, а також було висловлено підтримку
      „прагненням Української влади вдосконалювати судову систему, свободу ЗМІ, права людини,
      громадянське суспільство і погодились, що співпрацю і підтримку ЄС в цих сферах слід
      поглиблювати”. Ефективна реалізація цих зобов’язань є дуже важливою для обох сторін у
      підтриманні спільних Європейських цінностей.
18.   Крім того, ЄС висловила стурбованість стосовно судової реформи та імплементації
      законодавства. ЄС також продовжувала висловлювати особливу стурбованість щодо прав та
      свобод журналістів. ЄС підкреслив, що дії, які збільшуватимуть неналежний вплив на
      журналістів та власників ЗМІ, заважатимуть демократизації Українського суспільства. ЄС
      закликав Україну працювати над недоліками, визначеними у цьому контексті, особливо щодо
      свободи ЗМІ та захисту журналістів. Законодавство щодо ЗМІ повинно виконуватися згідно з
      стандартами ОБСЄ та Ради Європи.
19.   Україна досягла значного прогресу в напрямку запровадження принципів та норм ринкової
      економіки. З цією метою українським урядом було розпочато реалізацію Програми
      економічних та структурних реформ. Органи УПС тримали у полі зору хід реалізації програми.
      ЄС постійно підтримував Україну у цьому напрямку, включаючи програму Тасіс, особливо що
      стосується структурних реформ та наближення законодавства в різних галузях, про що
      йтиметься далі в цій доповіді. Позитивні результати у здійсненні економічних реформ в Україні
      відобразились у позитивних тенденціях інфляції, росту ВВП і реальних доходів. Обидві
      сторони вітають вже проведені реформи, але визнають, що існує значна кількість складових, які
      ще потрібно запровадити (серед яких закінчення податкової реформи та широкомасштабна
      приватизація).
                                                  6

20.   Стаття 3 УПС наголошує на важливості співробітництва та добросусідських відносин в регіоні
      колишнього Радянського Союзу. Відповідно до цієї статті, Україна зробила значний внесок у
      розвиток процвітання та стабільності в регіоні, шляхом розвитку торгових зв’язків,
      транспортних та енергетичних мереж. У цьому контексті мали місце позитивні події, зокрема в
      рамках чорноморського співробітництва та співробітництва в рамках ГУУАМ.
21.   Україна брала активну участь у врегулюванні конфліктів у регіоні. Україна є одним з
      посередників у вирішенні Придністровського конфлікту і регулярно інформувала ЄС про цей
      процес. Обидві сторони регулярно наголошували в цьому контексті на важливості політичної та
      економічної цілісності Республіки Молдова, а також вирішенні Придністровського конфлікту
      політичними засобами. Інші регіональні питання є предметом регулярних обговорень та
      консультацій. Сторони дійшли висновку, що існує необхідність забезпечення інтенсивнішого
      діалогу у цій сфері, включаючи розроблення спільних підходів та відповідних дій, а також
      здійснення контролю за запровадженням політики.
22.   У статті 4 передбачена можливість створення зони вільної торгівлі з ЄС. Відповідно до ст. 4,
      Рада з питань співробітництва у червні 1998 року переглянула ситуацію та погодилася, що
      виконання УПС та вступ до СОТ мають бути пріоритетними для України. На даний момент
      ситуація залишається незмінною. Спільний аналіз економічної можливості створення зони
      вільної торгівлі, який було закінчено у листопаді 1999 року, показав, що: (i) цілеспрямовані та
      постійні макроекономічні й адміністративні реформи є надзвичайно важливими для створення
      здорового інвестиційного клімату, який є передумовою створення ЗВТ; (ii) перш ніж розглядати
      можливість укладання нових угод, положення УПС мають бути значною мірою виконані;
      (iii) перед повторним спільним розглядом питання створення ЗВТ має бути досягнуто суттєвого
      прогресу на шляху до приєднання до СОТ (особливо в регулятивній сфері). Україна передала в
      липні 2002 року перелік пріоритетних заходів, що мають бути реалізовані під час підготовки до
      створення ЗВТ, який повинен бути обговорений на наступному засіданні підкомітету з питань
      торгівлі та інвестицій.
23.   Україна має надавати пріоритетного значення забезпеченню повного виконання своїх
      зобов’язань щодо торгівлі згідно з УПС. Значний прогрес, досягнутий у переговорному процесі
      зі вступу України до СОТ, сприяє роботі, спрямованій на створення ЗВТ. У рамках програми
      Тасіс і надалі надаватиметься технічна допомога для реалізації цих цілей Україною та для
      покращення її інвестиційного клімату.
24.   На саміті Україна-ЄС в липні 2002 р. обидві сторони погодилися, що повне виконання
      відповідних положень УПС та вступ до СОТ закладуть основи для майбутнього створення ЗВТ.
25.   У статті 5 передбачена можливість перегляду положень УПС за спільною згодою сторін після
      змін обставин, і зокрема у зв’язку із вступом до СОТ. Перший такий розгляд був запланований
      через три роки після набуття чинності Угодою (якщо, як це трапилося, Україна ще не вступить
      до СОТ). Це положення було основою для підписання сторонами додаткового протоколу у
      квітні 1997 року з метою створення можливості для Австрії, Фінляндії та Швеції стати
      сторонами угоди.


III. ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ
26.   Статті 6-9 УПС передбачають створення регулярного політичного діалогу, включаючи діалог
      на найвищому рівні. Цей діалог повинен ”підтримувати політичні та економічні реформи, що
      відбуваються в Україні і сприяти встановленню нових форм співпраці” та має на меті сприяти
      найтіснішому зближенню та співробітництву між сторонами на основі загальних принципів у
      їхній внутрішній та зовнішній політиці, як це викладено у ст.2. УПС також заохочує ЄС та
      Україну до співробітництва у питаннях, що стосуються зміцнення стабільності та безпеки в
      Європі.
27.   У той час як політичний діалог між Україною та ЄС розпочався з моменту набуття незалежності
      Україною і набув подальшого розвитку після підписання у 1994 році УПС, набуття чинності
      УПС у 1998 році, а також затвердження Стратегії інтеграції України до ЄС у 1998 р. та Спільної
      стратегії ЄС щодо України в 1999 р., зробили значний внесок для досягнення нового рівня та
      нової площини двосторонніх контактів.
                                                7

28.   Україна та ЄС розвивали широкомасштабний політичний діалог на різних рівнях та з різних
      питань. В інституційних рамках УПС найвищим рівнем діалогу є щорічні засідання Ради з
      питань співробітництва на рівні міністрів. Більш того, перший саміт Україна-ЄС було
      проведено в 1992 році, тобто ще до набуття чинності УПС. З того часу було проведено
      5 зустрічей на найвищому рівні. Інші зустрічі Україна-ЄС Трійки на рівні міністрів
      проводились раз на рік у Києві або у столиці країни, яка головує в ЄС, а також в рамках
      Генеральної Асамблеї ООН. Додаткові зустрічі ad hoc, включаючи зустрічі президентів,
      відбувалися за різних обставин. Крім того, з 2000 року Генеральний Секретар Ради ЄС/
      Високий представник з питань безпеки та його співробітники розвивали інтенсивні контакти з
      Україною та особисто з Президентом України. Цей процес підтримується великою кількістю
      зустрічей Трійки ЄС та України на високому посадовому та експертному рівнях, включаючи
      Комітет ЄС з питань політики та безпеки, політичних директорів, регіональних експертів
      (COEST), експертів з питань ОБСЄ та Ради Європи (COSCE), експертів з питань нелегальної
      міграції (SCIFA) та співпраці в сфері правоохоронної діяльності (CATS), експертів з питань
      роззброєння та нерозповсюдження ядерної зброї (CONOP/CODUN, COARM). Такі зустрічі
      зазвичай проводяться один раз під час кожного головування.
29.   Політичний діалог був нагодою для обох сторін обмінятися поглядами щодо питань зовнішньої
      політики, безпеки та оборони поза рамками, передбаченими УПС, включаючи обмін
      інформацією про розвиток Європейської політики безпеки та оборони, а також визначення
      перспективи подальшого співробітництва з Україною. На основі висновків Ніццької
      Європейської Ради та Паризького і Ялтинського самітів Україна-ЄС, в 2002 році Радою були
      прийняті “Домовленості щодо проведення консультацій та співробітництва між Україною та
      Європейським Союзом з питання управління кризами” як додатковий інструмент.
30.   На основі обговорень в 2002 році Україна уклала угоду щодо участі в поліцейській місії ЄС в
      Боснії та Герцеговині, що залучило Україну до положень Спільних дій ЄС з цього питання.
31.   Відбуваються переговори на рівні експертів з питань використання ЄС магістральної авіації
      України в операціях ESDP. Україна висловила своє бажання якнайшвидше досягти позитивних
      результатів, які відповідатимуть інтересам обох сторін.
32.   Україна та ЄС мають спільні або схожі погляди щодо багатьох міжнародних питань, Україна в
      односторонньому порядку приєднується до більшості заяв CFSP ЄС. Така практика України
      високо цінується і заохочується. Україна неодноразово висловлювала бажання бути
      зарахованою до числа країн, які приєдналися до заяв CFSP ЄС, а також широко залучатися до
      процесу розроблення спільних позицій.
33.   Відповідно до ст. 9, 90-92 УПС було створено Комітет з питань парламентського
      співробітництва Україна-ЄС (КПС), який провів 5 засідань з часу набуття чинності УПС. Це
      надає гарні можливості для політичного діалогу на парламентському рівні із залученням
      представників уряду України, Європейської Комісії та країни, яка головує в ЄС. На засіданнях
      Комітету з парламентського співробітництва обговорювались стан виконання УПС, політичні
      та економічні події в Україні та ЄС, а також міжнародні питання. Парламентський комітет
      прийняв рекомендації для їхнього розгляду Радою з питань співробітництва.
34.   Обидва парламенти також підтримали вищезгадані стратегії у відносинах між ЄС та Україною,
      таким чином зміцнюючи прагнення України до інтеграції і повну повагу до спільних цінностей
      обох сторін.


Розширення ЄС
35.   У ході політичного діалогу в різних форматах обговорювались проблеми та можливості, що
      випливають з розширення ЄС, що має скоро відбутися, а також перспективи, у цьому контексті,
      майбутніх відносин Україна-ЄС. Цей діалог доповнює більш детальні дискусії у відповідних
      органах УПС з конкретних питань, що стосуються розширення ЄС, включаючи торгівлю,
      надання допомоги, питання облаштування кордонів, прикордонне та регіональне
      співробітництво, міграцію, візи та об’єднані зусилля, спрямовані на боротьбу з організованою
      злочинністю.
                                                 8

36.   У рамках УПС Сторони зазначили своє прагнення у повному обсязі використати переваги цього
      процесу для покращення двосторонніх відносин та підтвердили свою готовність вирішувати
      проблеми, що випливають з цього. Україна позитивно сприймає розширення ЄС та вітає його як
      засіб імплементації власного Європейського порядку денного.
37.   Під час самітів 2001 та 2002 рр. було рекомендовано в рамках відповідних органів УПС
      поглибити обговорення з питань впливу розширення, включаючи питання, що стосуються
      торгівлі, переміщення осіб та віз. У цьому контексті лідери України та ЄС також висловили
      підтримку розвитку регіонального та прикордонного співробітництва, включаючи і людський
      фактор. Для сприяння контактам між розширеним ЄС та Україною було вирішено спільно
      працювати над тим, щоб зробити перетин кордону для громадян України та країн-членів ЄС,
      наскільки це можливо, простим та ефективним.
38.   Проте сторони не змогли дійти спільної думки щодо більш конкретних аспектів стосовно
      розширення. Позиції кожної Сторони є такими:
39.   Україна висловила своє занепокоєння, що поки що вживалося мало заходів для вирішення
      проблем, які можуть виникнути в України у зв’язку з розширенням ЄС і підготовки відносин
      Україна - ЄС до вирішення питань, з якими вони зіткнуться після розширення. Українська
      сторона особливо занепокоєна введенням візового режиму сусідами України. Вільне
      переміщення осіб між Україною та її західними сусідами було великим здобутком у
      Центральній та Східній Європі в період після холодної війни і Україна зазначає, що ці здобутки
      слід оберігати спільними зусиллями і якнайшвидше відновлювати. Україна відмічала, що
      приєднання нових членів до Шенгенських угод вже стало причиною зменшення прикордонної
      торгівлі і може негативно вплинути на розвиток співробітництва між представниками ділових
      кіл, культурний обмін, туризм, відносини з громадськістю. Введення візового режиму може
      також негативно вплинути на регулярне транспортне сполучення між Україною та розширеним
      ЄС, а також на обсяги пасажирських перевезень.
40.   Україна занепокоєна припиненням дії угод про вільну торгівлю з деякими країнами-
      кандидатами і вважає, що встановлення зони вільної торгівлі Україна-ЄС могло б сприяти
      вирішенню цієї проблеми. Українська сторона також занепокоєна поширенням Європейським
      Союзом антидемпінгових заходів на нові країни-члени, що може призвести до закриття
      традиційних ринків збуту для українських експортерів, та підкреслила необхідність знайти
      конструктивне рішення цієї проблеми.
41.   Була підкреслена необхідність подальшого розвитку Єврорегіонів з країнами-кандидатами та
      покращення координації між різними програмами допомоги ЄС, спрямованими на прикордонне
      та регіональне співробітництво.
42.   Позиція України стосовно факторів, шляхів та конкретних заходів, необхідних для подолання
      небажаних наслідків розширення ЄС у різних сферах, була зазначена в документі, переданому
      ЄС у грудні 2000 року. Україна підкреслила, що подальшим кроком у контексті розширення для
      неї могло бути наближення свого законодавства, норм та стандартів, наскільки це можливо, до
      моделі ЄС, а для Європейської сторони – розглянути можливість проведення політики
      включення щодо участі України в Європейській інтеграції.
43.   ЄС відзначив, що до закінчення переговорів стосовно розширення і встановлення точної дати
      вступу (нових членів), не було підстав для вжиття заходів з цих питань, де була б потрібна
      адаптація у відносинах Україна-ЄС, законодавча, регулятивна чи інституційна. Така адаптація
      повинна здійснюватися після їхніх власних конкретних процедур, а УПС повинна служити
      основою для нагляду за цими процесами. Що стосується відповіді ЄС на занепокоєння України
      щодо очікуваного впливу розширення на економіку, то ЄС вбачає нові можливості, створені для
      подолання негативних наслідків. Що ж стосується впливу розширення ЄС на інші сфери, то
      спільна точка зору на процеси, що відбуваються, була викладена вище (в пунктах 35-37). ЄС
      підкреслив свою впевненість у тому, що теперішнє розширення, надаючи нового динамічного
      поштовху процвітанню та економічному розвитку в Центральній Європі, матиме величезні
      потенційні переваги для безпосередніх сусідів, зокрема для України.
                                                9

Майбутні відносини Україна-ЄС
44.   Згідно з статтею 6 (політичний діалог повинен „сприяти встановленню нових форм
      співробітництва”), Україна ще на першому етапі запропонувала передбачити започаткування
      процесу асоціації з перспективою членства в ЄС. Спільна стратегія ЄС щодо України визнала
      євроінтеграційні прагнення України і привітала проєвропейський вибір. У 2002 році ЄС
      розпочав закриту дискусію стосовно майбутніх відносин з своїми новими безпосередніми
      сусідами, відзначив необхідність диференційованого підходу до кожної країни, з урахуванням
      особливостей політичної та економічної ситуації, потенціалу та цілей. На цьому фоні
      розпочався політичний діалог, для включення обговорення майбутніх відносин ЄС з Україною.
      Українська сторона віддала перевагу визначенню нової договірної основи двосторонніх
      відносин, яка відображає стратегію України “Європейський вибір”, включаючи перспективи
      членства України в ЄС.
45.   Додатковим елементом у цьому контексті є рішення Європейської Ради, прийняте в червні
      2001 року, яким Україну та Молдову було запрошено на наступну зустріч Європейської
      конференції. Європейська конференція в квітні 2003 року в Афінах має стати першою
      зустріччю нового формату.


ОЦІНКА
46.   Загалом, політичний діалог між обома сторонами був інтенсивним і частково охоплював
      питання, які виходили за рамки УПС, наприклад питання ESDP. Діалог приніс певні практичні
      результати і проторував шлях для подальших дискусій, включаючи з питань майбутніх
      двосторонніх відносин та наслідків розширення. Існує гарна основа для поглиблення
      співробітництва у здійсненні прав людини та демократичних принципів, а також в регіональних
      питаннях, включаючи процес попередження та врегулювання конфліктів.
47.   ЄС високо оцінив рішення України приєднатись до значної кількості декларацій, вироблених
      ЄС. Європейський Союз також відзначив важливе значення, якого Україна надає поглибленню
      стосунків з Європейськими політичними інституціями. Він також вітає заінтересованість
      України у сприянні майбутнім операціям ЄС в контексті ЄПБО. Умови участі країн-партнерів в
      цих операціях перебувають на стадії розробки.


ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
48.   Обговорення в ЄС щодо Ширшої Європи відкриває можливості для подальшої розробки з
      Україною спільного бачення подальшого розвитку взаємовідносин.
49.   Політичний діалог повинен продовжувати розвиватись у найближчому майбутньому, як
      загалом, так і щодо специфічних питань, таких, як виклики розширення ЄС та майбутнє
      відносин Україна-ЄС. Обидві сторони повинні враховувати погляди своїх парламентів у цьому
      контексті.
50.   Зокрема що стосується розширення, слід надалі приділяти особливу увагу визначенню потреб
      адаптації, які випливають з розширення відносин Україна-ЄС, а також виконання належним
      чином необхідних заходів.
51.   Обговорення подальших двосторонніх відносин повинні посилюватися з метою вироблення
      спільного бачення, враховуючи досвід країн-кандидатів ЄС.
52.   Стосовно пріоритетів, визначених у статті 6 УПС, включаючи співробітництво щодо зміцнення
      безпеки та стабільності в Європі та дотримання принципів демократії та поваги до прав
      людини, політичний діалог повинен вестися ще ефективніше для збільшення конкретного
      прогресу у ключових сферах, окреслених вище.
                                                10

IV. ВИКОНАННЯ УПС У ПРІОРИТЕТНИХ СФЕРАХ
 IV.1 Наближення законодавства (ст. 51)
  Завдання наближення українського законодавства до законодавства ЄС, зосереджено, зокрема, на
низці сфер, викладених у статті 51(2).


ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД
53.   Наближення законодавства є спільним пріоритетом згідно з УПС. У рамках своєї Стратегії та
      Програми інтеграції в ЄС Україна створила організаційну структуру та правову базу для
      сприяння цьому завданню, розробляючи, з 2001 року, план дій та робочі плани для наближення
      законодавства.
54.    У 1998 році в Україні була створена Міжвідомча координаційна рада для наближення
      законодавства України до законодавства ЄС. У 1999 році в Україні була створена єдина система
      планування, координації та контролю за підготовкою проектів законів та наближення
      законодавства органами виконавчої влади. При Міністерстві юстиції України діють Центр
      порівняльного права та Європейський центр перекладів актів законодавства. Організаційна
      структура була підсилена в 2000 році, коли було створено Національну Раду при Президенті
      України з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС.
55.   ЄС підтримує завдання наближення законодавства України шляхом надання технічної
      допомоги ЄС, зокрема через фінансований в рамках програми Тасіс українсько-європейський
      консультативний центр з питань законодавства (UEPLAC), а також через низку інших проектів,
      включаючи “Правові студії” та “Стандарт управління у сфері охорони навколишнього
      середовища на підприємствах”. У 2002 році було вирішено, що UEPLAC повинен допомагати
      українським органам влади у процесі планування та визначення пріоритетів подальшої роботи
      щодо наближення законодавства шляхом розробки Плану-графіку, який дозволив би
      відслідковувати досягнутий прогрес, включаючи в імплементації.
56.   З метою підсилення зусиль, які спрямовувалися до цього часу на наближення законодавства,
      Верховна Рада України нещодавно прийняла Закон України “Про принцип загальнодержавної
      програми наближення законодавства          України до законодавства          Європейського
      Союзу” (21 листопада 2002 р.). У цьому Законі визначено цілі, головні завдання, визначальні
      принципи, структуру та організаційні положення “Загальнодержавної програми адаптації
      законодавства України до законодавства ЄС”. Згідно з цим Законом нова загальнодержавна
      програма повинна бути розроблена до кінця квітня 2003 року.


ОЦІНКА
57.   За підтримки ЄС Урядом України на даний момент було докладено значних зусиль для
      досягнення мети наближення законодавства. Зокрема, був досягнутий прогрес у наближенні
      законодавства в таких сферах, як конкуренція, фінансові послуги, банківська система, захист
      прав інтелектуальної власності, а також в питанні щодо Земельного Кодексу.
      “Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства ЄС”, яка в
      даний час розробляється Урядом України, буде гарною основою для інтенсивного просування
      роботи, спрямованої на ефективне здійснення наближення законодавства, особливо у сферах,
      визначених статтею 51 УПС.
58.   ЄК надавав Україні допомогу у її зусиллях, спрямованих на наближення законодавства і
      заохочувала підхід, що полягав у визначенні пріоритетів та етапів, як це передбачено
      концепцією Плану-графіку. Однак, українська сторона прагнула до підвищення ефективності
      підтримки її зусиль щодо наближення. Зрозуміло, що Верховна Рада України повинна відіграти
      важливу роль у процесі наближення законодавства України до законодавства ЄС. Потрібно
      зміцнювати дотримання наближеного законодавства.
                                                11

ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
59.   Обидві сторони погоджуються, що існуючі темп та обсяг роботи вимагають інтенсифікації та
      покращення. При цьому слід зосереджуватись на пріоритетних сферах. Сторони також
      відзначили, що прийняття “Загальнодержавної програми наближення законодавства України до
      законодавства ЄС”, разом з Планом-графіком, що буде розроблено, повинні стати гарною
      основою та слугувати в якості інструментів імплементації цієї пріоритетного завдання.
      Українська сторона наголосила, що виконання Загальнодержавної програми зараз вимагатиме
      більш відповідних форм підтримки з боку ЄС.




 IV.2 Торгівля
Торгівля товарами (Частина ІІІ, статті 10-23)
   Цей розділ УПС містить основні принципи ГАТТ щодо торгівлі товарами: положення про режим
найбільшого сприяння; національний режим; свобода транзиту; загальна заборона кількісних
обмежень (крім продукції текстильної промисловості та деяких товарів вугільної та сталевої
промисловості, ядерних матеріалів, торгівля якими регулюється окремими угодами; та крім випадків,
які можна виправдати на підставах, перерахованих у статті 20 УПС, наприклад суспільна мораль,
державна політика, охорона здоров’я тощо).
   Сторони прийняли на себе зобов’язання керуватись у своїх взаємовідносинах статтями VII, VIII,
IX та X ГАТТ; домовились про відмову від встановлення імпортних мит та стягнень на тимчасовий
імпорт товарів, що здійснюється відповідно до положень міжнародних конвенцій в цій сфері.
   Сторони мають право вживати відповідних заходів, якщо товар імпортується на територію однієї
з Сторін з таким перевищенням кількості чи за таких умов, що це наносить або може нанести значні
збитки місцевим виробникам подібного товару (захисні заходи). Стаття 18 містить механізм
консультативної процедури, що передує запровадженню таких заходів.
   Сторони зберігають своє право вжити антидемпінгових або компенсаційних заходів згідно з
відповідними угодами ГАТТ або відповідним внутрішнім законодавством. Проте сторони
зобов’язуються інформувати заінтересовані сторони та надавати пріоритетного значення
конструктивним заходам перед запровадженням антидемпінгових або компенсаційних мит.


ОГЛЯД
60.   Двостороння торгівля між Україною та ЄС збільшилась за останні два роки із зростанням
      приблизно на 25 % у 2001 році. Частка України у торгівлі ЄС складає лише 0,4 %. Частка ЄС у
      торгівлі України складає 22 %.
61.   Україна доклала зусиль для вирішення значних порушень УПС в сфері торгівлі та інвестицій за
      період, що оцінюється, а також намагалась дотримуватись принципів СОТ, передбачених УПС.
62.   Низка значних торговельних питань була вирішена або знаходиться на стадії вирішення.
      Україна, проте, ще не виконує повністю деякі положення УПС щодо торгівлі та інвестицій,
      зокрема ті, що містяться в статтях 10, 14,15 та 16.


ОКРЕМІ ПИТАННЯ
63.   Конкретні проблеми виникли в перерахованих нижче сферах за період виконання УПС. Вони
      обговорювались сторонами у відповідних органах УПС з метою вирішення. Проте в деяких
      питаннях, зазначених нижче, не було вжито належних заходів для вирішення проблем, що
      стосуються порушення окремих положень УПС. На цьому повинні бути зосереджені подальші
      зусилля для повної реалізації положень УПС у цьому Розділі.
                                                 12

Дискримінаційні заходи, що впливають на експортерів, особливо на питання ПДВ
64.   Обидві сторони стурбовані ситуацією, що склалася щодо повернення ПДВ експортерам.
      Зазначене питання зараз знаходиться в процесі вирішення.
65.   ЄК також висловила свою стурбованість обмеженим використанням органами влади України
      поняття експорту, що фактично виключає окремі операції з категорії експорту, навіть коли
      кінцева точка призначення знаходиться поза межами України (наприклад операції ФОБ).
      Українська сторона відповіла на це, видавши у вересні 2002 року наказ Державної податкової
      адміністрації України № 418, яким схвалено роз’яснення щодо порядку застосування нульової
      ставки податку на додану вартість до операцій з вивезення (експортування) товарів за межі
      митної території України. Згідно з цим роз’ясненням, платник податку, який здійснює продаж
      товарів за межами митної території України, має право на застосування нульової ставки ПДВ та
      відшкодування його з бюджету лише після фактичного перетину товарами митного кордону
      України (після повного завершення оформлення вантажної митної декларації). Це не залежить
      від умов поставки таких товарів відповідно до правил “ІНКОТЕРМС”.
66.   Закон України № 2899, прийнятий Верховною Радою 20 грудня 2001 року, є дискримінаційним
      щодо всіх компаній з іноземними інвестиціями (в яких щонайменш 10 % неукраїнського
      капіталу), які більше не можуть використовувати векселі для вирішення питання повернення
      ПДВ у майбутньому. Інструкція Державної митного комітету України, що регулює це питання,
      серед інших, і для країн-членів ЄС, практично вирішила цю проблему на практиці, хоча з цього
      питання ще виникають поодинокі скарги. Проте ще не було зроблено змін у законодавстві для
      усунення дискримінаційних елементів.


Обмеження імпорту, включаючи заборони, квоти та системи ліцензування
67.   Законом     № 468/97     (липень 1997 року)    “Про    державне     регулювання     імпорту
      сільськогосподарської продукції”, з наступними змінами, внесеними у січні 1998 року Законом
      № 32/98, встановлюється обмеження імпорту продукції тваринного походження (до 10%
      продукції українського виробництва) шляхом запровадження річних квот з 1997 до 2002 року.
      Українська сторона поінформувала ЄС про те, що термін дії запроваджених обмежень збіг 31
      грудня 2002 року, що є позитивом.
68.   Кабінет Міністрів України щорічно видає постанову, в якій визначаються продукти, що
      підлягають ліцензуванню при імпорті. ЄК вітає відміну в січні 2002 року вимоги ліцензування
      імпорту ветеринарних препаратів, косметики та продукції особистої гігієни (окрім
      аерозольних), інсектицидів (засобів проти комах) для домашніх тварин. Продукція
      фармацевтичної галузі була вилучена зі списку в 2001 році.
69.   Проте на додаток до вимог реєстрації та сертифікатів, все ще існує потреба в неавтоматичному
      ліцензуванні імпорту, зокрема імпорту засобів захисту посівів та продукції особистої гігієни у
      формі аерозолю.


Торгівля зерновими
70.   У середині грудня 2002 року Рада міністрів ЄС прийняла рішення щодо запровадження з 1 січня
      2003 року тарифної квоти на ринку зернових. США та Канада отримали квоти за принципом
      країнового розподілу. Під час консультацій в листопаді 2002 року обговорювалась можливість
      виділення Україні особливої квоти за принципом країнового розподілу, аналогічно США та
      Канаді. Проте, принцип країнового розподілу до України до цього часу застосований не був.
71.   Україна вважає це дискримінаційним заходом у торгівлі та порушенням режиму найбільшого
      сприяння статті 10 УПС, а також таким, що йде у розріз з метою співробітництва сторін у
      сільськогосподарському секторі, як передбачено статтею 60 УПС.
72.   На думку ЄК, модифікація її режиму імпорту, здійснена відповідно до правил СОТ, дозволяє
      Україні отримати доступ до частини квоти ще недискримінаційним шляхом, і Україна може
      виграти від цього навіть без застосування принципу особливого країнового розподілу.
                                                13

Експортні мита, обмеження та ліцензування
73.   Законом № 180/96 від 07.05.96 були введені експортні мита та мінімальна експортна ціна на
      живу худобу, шкіру та хутро. ЄК вимагала скасування зазначених обмежень, однак Верховна
      Рада в лютому 1997 року прийняла закон, який змінює деякі види податків, але загалом залишає
      експортні мита.
74.   Нове експортне мито на брухт чорних металів (30 євро за тону) було запроваджено в кінці
      2002 року і почало діяти з 1 січня 2003 року.
75.   Що стосується брухту кольорових металів, законом 1999 року “Про металобрухт”
      встановлюються обмеження на торгівлю кольоровим металом, включаючи механізм
      ліцензування експорту. З серпня 2000 року Кабінет Міністрів України встановив повну
      заборону на експорт брухту кольорових металів.
76.   У той час, як на думку ЄК запровадження цього заходу порушує статтю 20 УПС як таке, що не
      супроводжується введенням відповідних внутрішніх обмежень (внутрішня торгівля
      залишається вільною, хоча регулюється адміністративними нормами), і, таким чином, створює
      умови для прихованого обмеження торгівлі, Українська сторона наголошує, що заборона
      експорту брухту кольорових металів не є замаскованим обмеженням торгівлі, а є виваженим
      рішенням Уряду, прийнятим з міркувань економічної безпеки держави.
77.   Законом, прийнятим Верховною Радою в 2001 році, було зменшено сезонні ставки експортного
      мита на насіння соняшнику до 17 % і водночас були заборонені контракти на переробку насіння
      соняшнику за межами України, які не обкладаються експортним митом. ЄК вважає обидва ці
      заходи обмеженням торгівлі.


Митне регулювання та митні процедури (дивитись також розділ V.І)
78.   Новий Митний кодекс України, підписаний Президентом у серпні 2002 року, набуде чинності з
      січня 2004 року і повинен сприяти більш ефективному та безперешкодному пересуванню
      товарів як в Україну, так і за її межі, та усуне існуючу законодавчу невизначеність та
      відсутність прозорих правил для суб’єктів економічної діяльності. Саме за таких умов працює
      зараз митна служба в Україні. ЄК сподівається, що новий Митний кодекс також спростить
      процедуру митного оформлення, наприклад шляхом переходу до системи “одна зупинка”, що
      скоротить існуючу складну довготривалу процедуру митного оформлення. Це значно
      сприятиме розвитку торгівлі.
79.   Оплата за надані послуги. ЄК занепокоєна прийняттям Верховною Радою 12 липня 2001 року
      Закону України № 2659-ІІІ “Про внесення змін до Закону України про стягнення єдиного збору
      на пунктах перетину державного кордону України”, який визначає єдині ставки загального
      збору на транспортні засоби, які повинні стягуватись на українському кордоні. Підрахунок
      єдиного збору здійснюється на основі визначення типу транспортного засобу та покриває
      вартість проведення різних видів контролю на кордоні (санітарного, ветеринарного,
      фітосанітарного, радіологічного та екологічного). ЄК вітає спрощення української системи
      оплати послуг, проте очікує на подальше обговорення цього питання з метою з’ясування
      ступеня відповідності існуючого єдиного збору статті VIII ГАТТ, посилання на яку міститься у
      статті 16 УПС.


Процедури реєстрації
80.   Реєстрація та попередня реєстрація можуть застосовуватись як ринковий бар’єр, подібно до
      сертифікації, спричиняючи застосування невмотивованих адміністративних рішень стосовно
      іноземних компаній та недостатню поінформованість щодо регулятивних змін. Останнім часом
      Україна досягла прогресу в цьому питанні, зокрема в галузі фармацевтичної продукції.
      Важливо продовжити розвиток чіткої і прозорої процедури реєстрації та попередньої реєстрації
      товарів відповідно до принципів ГАТТ, які містяться в статті 16 УПС.
                                                     14

Акцизні збори
81.   В Україні використовуються дискримінаційні ставки на деякі продукти (особливо на етиловий
      спирт, деякі алкогольні напої, включаючи вино, та автомобілі), що є порушенням принципу
      національного режиму.
82.   Законом України № 311/13 від 11 грудня 1998 року було запроваджено тимчасові нижчі ставки
      на етиловий спирт та алкогольні напої місцевого виробництва. Термін дії таких
      дискримінаційних ставок, який повинен був закінчитись у 2000 році, був продовжений ще на
      3 роки, і в грудні 2000 року дія ставок була продовжена до 31 грудня 2003 року.
83.   Дискримінаційні акцизні ставки на автомобілі діятимуть до липня 2007 року. Проект закону,
      який передбачає скасування дискримінації, обговорюється зараз Урядом.
84.   Крім того, що стосується алкогольних напоїв, ЄК стурбована труднощами для експортерів з ЄС
      щодо застосування “акцизних марок”.
Технічні перешкоди торгівлі
85.   Україна доклала значних зусиль щодо адаптації системи регулювання, яка походить від
      колишньої радянської моделі, до європейських та міжнародних принципів. ЄК неодноразово
      схвалювала цю позитивну тенденцію, водночас наголошуючи на тому, що для покращення
      ситуації у цій галузі необхідно постійно докладати зусиль для імплементації законодавчої бази.
86.   У травні 2001 року Україна прийняла три закони: „Про підтвердження відповідності”, „Про
      акредитацію” та „Про стандартизацію”, які були розроблені за підтримкою Тасіс. Державний
      комітет з питань стандартизації планував у 2001-2002 роках продовжити виконання цих законів,
      включаючи прийняття стандартів (необов’язкових), продовжити розвиток “модульного
      підходу” до оцінки відповідності та розробку проекту технічних правил, які базуються на
      принципах європейського “нового підходу”.
87.   Українська сторона поінформувала ЄС, що у 2002 році було розроблено 11 національних
      технічних правил оцінки відповідності на основі принципів “нового підходу” ЄС. Протягом
      2002 року ці правила були подані Уряду на розгляд. Кабінету Міністрів України було також
      запропоновано технічні правила оцінки відповідності, які запроваджують “модульний підхід”
      до оцінки відповідності, який передбачає застосування декларації відповідності. Подальше
      запровадження принципів “нового підходу” ЄС передбачене у Плані заходів з адаптації
      українського законодавства до законодавства ЄС на 2003 рік.
88.   Що стосується оцінки відповідності, Держстандарт запровадив у 2000 році нову схему “типової
      сертифікації” для спрощення процедури сертифікації деяких товарів масового виробництва
      (наприклад, електроприладів, будівельних матеріалів тощо), скасувавши таким чином потребу
      в інспектуванні заводів та збільшивши термін дії деяких видів сертифікатів відповідності1. Такі
      зміни повинні бути ефективно втілені. Для збільшення прозорості повинні регулярно
      поновлюватися детальні списки товарів, які підлягають обов’язковій сертифікації. Наявність
      таких списків англійською мовою (WEB-сторінка Держспоживстандарту – українською) значно
      полегшила б діяльність компаній-експортерів в Україну та компаній, що у ній працюють.
89.   Фактично, типова скарга промисловців ЄС полягає у тому, що процедурам сертифікації в
      Україні часто бракує прозорості, а плата за оцінку відповідності не завжди пропорційна
      наданим послугам. Українська сторона зазначила, що для створення “не менш сприятливих”
      умов для імпортованих товарів, ніж для товарів вітчизняного виробництва, на ринку України,
      відповідно до статті 7 ГАТТ, були запроваджені нові правила визначення вартості оцінки
      відповідності (постанова Кабінету Міністрів №485 від 11.04.2002). Правила враховують
      принципи пропорційності, визначені положеннями УПС та ГАТТ, і поширюються на
      вітчизняних та іноземних заявників.


1
  Відповідно до схеми “типової сертифікації”, заявник може отримати сертифікат підтвердження строком до
1 року без перевірки виробничих потужностей. За цією схемою технічний контроль передбачає періодичні
перевірки відповідних зразків. Відповідно, передбачені також і більші строки дії сертифікатів: до 2 років − з
інспекцією виробничих потужностей; до 3 років – з сертифікацією виробничих потужностей; до 5 років – з
сертифікацією системи якості.
                                                15

90.   Україна зазначила, що вона також виконала свої зобов’язання щодо розподілу обов’язків між
      органами у справах акредитації та оцінки відповідності. Згідно з законом України “Про
      акредитацію органів оцінки відповідності” був створений Національний комітет України з
      акредитації, а з 15 липня 2002 року Держстандарт припинив свою акредитаційну діяльність.
91.   Україна вживає подальших заходів для того, щоб уникнути багаторазових перевірок різними
      державними органами (наприклад, створивши для цього одну структуру, в якій можна отримати
      необхідні документи та вирішити всі питання). Українська сторона зазначила, що законопроект,
      який повинен вирішити проблеми усунення дублювання функцій контролю державними
      органами влади, прийнято у першому читанні у листопаді 2002 року на засіданні Верховної
      Ради України. Створення ефективного ринкового моніторингового механізму є важливою
      складовою цієї нової системи. Українська сторона відмітила, що зараз триває процес розробки.
92.   Сторони погоджуються, що у цій галузі головною проблемою, яка постала зараз перед
      Україною, є створення та застосування нової системи та законодавчої бази, необхідної для
      покращення умов ведення бізнесу та інвестування в Україні. Досвід підприємців ЄС, що діють
      на території України або експортують в Україну, зазначив, що Україна повинна і надалі
      вживати заходів щодо цього.
93.   Також існують специфічні секторальні питання у сфері стандартизації, технічного регулювання
      та оцінки відповідності, на вирішенні яких Україні потрібно зосередити увагу в майбутньому.
94.   Українська сторона повинна вжити заходів в автомобільному секторі для гармонізації
      процедур підтвердження відповідності згідно з міжнародними та європейськими нормами і
      правилами. Україна підписала Угоду 1958 ЄЕК-ООН, запровадила з 15 січня 2001року типовий
      сертифікат, термін дії якого продовжений до 5 років, що є бажаним прогресом.
95.   Разом з тим, Україна повинна вжити заходів для забезпечення дії типових сертифікатів
      відповідності протягом всього життєвого циклу транспортного засобу (за винятком зміни типу
      транспортного засобу, повторної видачі чи продовження терміну дії сертифікату).
96.   Україна повинна запровадити технічні правила щодо підтвердження відповідності дорожніх
      транспортних засобів (ДТЗ), їхніх складових, частин, систем та вузлів відповідно до вимог
      Директив ЄС та Правил ЄЕК ООН. Крім того, всі підприємства-виробники автомобілів, які
      експортують автомобілі в Україну, підлягають інспекціям українськими офіційними органами
      за рахунок відповідних виробників. Україна повинна враховувати той факт, що заводи ЄС
      регулярно перевіряються відповідними органами ЄС, встановлюючи частоту своїх перевірок.
97.   На цей час в Україні існує обов’язкова сертифікація для готових до вжитку продуктів
      харчування і напівфабрикатів. Обов’язкова сертифікація в Україні також застосовується до ряду
      миючих засобів відповідно до закону України “Про захист прав споживачів”, але з середини
      2000 року процедура сертифікації, яка не вимагає здійснення перевірки виробничих
      потужностей, застосовується і до електронних та електричних приладів на прохання заявника.
98.   Подальше обговорення цього питання було б корисним з метою врегулювання процедур
      шляхом гармонізації законодавства України та ЄС.
99.   Законом № 468/97 “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції”
      (липень 1997 р.) передбачається обов’язкова сертифікація широкого кола сільськогосподарської
      продукції, включаючи сировину, імпортовану підприємствами, для харчової промисловості. В
      останньому випадку це створює непотрібну вимогу подвійної сертифікації, оскільки кінцевий
      продукт, вироблений в Україні, у будь-якому разі сертифікується. Зміни до цього закону, що
      могли б вирішити цю проблему, були знову відхилені Верховною Радою у січні 2002 року.


Санітарні та фітосанітарні заходи (СФЗ)
100. Суб’єкти економічної діяльності повідомляли про труднощі, пов’язані з обсягом та вимогами
     санітарного контролю. Обов’язковий санітарний контроль вимагається для товарів, що зазвичай
     не потребують наявності таких сертифікатів (наприклад для автомобілів, будівельних
     матеріалів). Український Уряд розпочав процес реформування, включаючи узгодження
     переліку товарів, які підлягають санітарному контролю, з подібним переліком ЄС; відміну
                                                      16

     вимог багаторазових перевірок різними громадськими органами. Метою повинно бути
     прискорення здійснення цих заходів для того, щоб привести систему санітарного контролю у
     відповідність до вимог системи СОТ щодо СФЗ та наблизитись до стандартів ЄС. ЄС
     продовжуватиме надавати допомогу для вирішення цього питання.
101. На думку ЄК, перелік харчових добавок в Україні, який містить 231 пункт, є все ще обмеженим,
     порівняно з аналогічним в ЄС (+/- 300 харчових добавок). Українська сторона відзначила, що
     процедура доповнення списку добавок є складною та потребує коштовної допомоги з боку ЄС.


Спеціальні економічні зони та території пріоритетного розвитку
102. З 1996 року була створена у загальній кількості 21 спеціальна економічна зона (СЕЗ) та
     територія пріоритетного розвитку (ТПР). Створення СЕЗ було схвалено як метод регіонального
     розвитку. Загальна процедура створення СЕЗ та умови діяльності у них визначені у законі
     України “Про загальні засади створення та функціонування спеціальних вільних економічних
     зон”, прийнятому у жовтні 1992 року. Відповідно до цього закону, на цих територіях іноземним
     та місцевим інвесторам пропонуються сприятливі умови оподаткування інвестицій, митного
     режиму, функціонування валютної та фінансової системи, включаючи банківську сферу та
     страхову діяльність, а також умови певних платежів і системи державних інвестицій. Додаткові
     пільги надаються високо-пріоритетним підприємствам у таких зонах, а також
     експортоорієнтованим та імпортозаміщуючим виробникам.
103. У грудні 2002 року були прийняті нові зміни та доповнення до нормативних актів, відповідно
     до яких спеціальний режим у СЕЗ не поширюється на продаж підакцизних товарів та товарів
     1-24 категорій Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, а також на
     операції з імпортом таких товарів на територію України.
104. ЄК вітає ці останні події та охоче отримала б змінене законодавство якнайшвидше з метою
     проведення оцінки повноти відповідності положенням УПС переваг, які надаються спеціальним
     економічним зонам та територіям пріоритетного розвитку.


Запобіжні заходи (ст.18) та захист торгівлі (ст.19)
105. Відповідно до статті 18, Сторони зобов’язані надавати всю відповідну інформацію щодо
     запобіжних розслідувань та з повагою ставитись до всіх етапів процесу консультацій з метою
     усунення торгівельних бар’єрів, які шкодять функціонуванню УПС.
106. Обидві сторони висловили стурбованість щодо виконання цих положень УПС.
107. Українська сторона вважає, що дії ЄК стосовно запобіжних заходів, вжитих щодо деяких
     виробів із сталі, та антидемпінгового розслідування щодо сечовини (urea) не відповідають
     положенням статей 18 та 19 УПС.
108. Європейська Комісія стурбована збільшенням кількості розслідувань, ініційованих Україною
     (наприклад щодо розчинної кави, каустичної соди, пакувального матеріалу, печива та нітрату
     амонію), і вважає, що стандарти ініціювання та проведення розслідування, використані у
     вищезазначених розслідуваннях, не відповідають статтям 18 та 19 УПС.


Секторні угоди
109. Текстильна угода. Нову двосторонню Угоду про торгівлю текстильними виробами було
     підписано 19 грудня 2000 року. Угодою передбачено взаємну лібералізацію торгівлі
     текстильними виробами та одягом з 1 січня 2001 року. Відповідно до положень Угоди Україна
     ввела тарифні знижки на експорт з ЄС текстильних виробів з 23 лютого 2001 року, а ЄК зняла
     всі кількісні обмеження на імпорт з 26 березня 2001 року.
110. Крім того, Україна продовжуватиме зменшувати максимальні тарифні ставки з 2001 до
     2004 року до рівня європейських. Механізми контролю (безквотне ліцензування) можуть
     застосовуватися до певних текстильних товарів.
                                               17

111. Угода щодо сталі. ЄК відмінила свої автономні кількісні обмеження для України у 1995 році, і
     сторони уклали двосторонню угоду щодо сталі (набула чинності 1 липня 1997 р.), яка
     застосовувалась до деяких готових сталеливарних виробів ЄСВС до кінця 2001 року. Протягом
     2001 року Україна зверталась до ЄК з проханням поновити зазначену Угоду. Проект нової
     угоди було парафовано у грудні 2001 року. Вона передбачала збільшення кількісних обмежень
     2001 року на 35%. У ході переговорів було домовлено, що ЄК почне виконувати Угоду в
     повному обсязі з 1 січня 2002 року шляхом запровадження односторонніх заходів.
112. У проекті підкреслювалась важливість збереження вільної торгівлі брухтом чорних металів. ЄК
     вважає, що Україна не виконала проект угоди через неповернення ПДВ українським
     експортерам чорних металів, тому угода не могла бути укладена до закінчення терміну дії
     Угоди ЄСВС у липні 2002 року. У грудні 2002 року Україна ввела експортне мито на брухт
     чорних металів у розмірі 30 євро. У той же час, ЄК вжила односторонніх заходів на 2002 та
     2003 рр., які базувались на кількісних обмеженнях відповідно до старої Угоди.
113. Українська сторона вважає, що запровадження односторонніх заходів ЄК щодо імпорту
     сталеливарної продукції походженням з України є порушенням положень статей 14 та 22 УПС,
     оскільки термін дії Угоди ЄСВС закінчився у липні 2002 р. і не була укладена двостороння
     угода щодо торгівлі сталеливарною продукцією. Тому українська сторона вважає, що
     односторонні заходи, запроваджені ЄК у грудні 2002 року, повинні бути скасовані.


ОЦІНКА ТА ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
114. У розвитку торговельно-економічних відносин між Україною та ЄС останнім часом
     спостерігається прогрес. Триває діалог на всіх рівнях між Україною та ЄС щодо ряду
     торговельних питань згідно з УПС з метою підтримки структурних реформ та активізації
     процесу наближення законодавства та збільшення двосторонніх торговельних потоків. Україні
     вдалося вирішити ряд проблем, пов’язаних із торгівлею. Обсяги торгівлі значно зросли.
     Встановлено регулярний обмін інформацією. ЄС надає технічну допомогу для вирішення
     питань, пов’язаних із торгівлею.
115. Проте чітко визначено ряд проблем, пов’язаних з виконанням положень УПС щодо торгівлі.
116. У цьому контексті, виконання вже прийнятого законодавства залишається питанням, яке
     потребує особливої уваги України у сфері торгівлі товарами.
117. Залишається відкритим питання застосування УПС та роботи її органів, разом з іншими
     формами співробітництва, для спільного невідкладного вирішення існуючих проблем,
     пам’ятаючи про мету “сприяння торгівлі та гармонізації економічних відносин між Сторонами”
     (стаття 1 УПС).


 IV.3 Бізнес та інвестиції
Положення, які впливають на підприємницьку діяльність та інвестиції (Част. ІV, статті 24-47)
Умови, які впливають на створення та діяльність компаній (Розділ ІІ)
   Цей розділ УПС містить основні умови заснування та діяльності компаній обох Сторін. Основним
елементом є загальний принцип режиму найбільшого сприяння для компаній, дочірніх компаній та
філій обох Сторін. Це не стосується деяких секторів: повітряного, внутрішнього морського та
річкового транспорту.
  Відповідно до УПС Сторони можуть вживати заходів з мотивів, продиктованих розсудливістю,
або для забезпечення стабільності своєї фінансової системи, а також з метою запобігання
недотриманню умов режиму для третьої сторони.
   Сторони домовились про положення щодо збереження status quo стосовно зміни умов заснування
на більш жорсткі ніж ті, що існували на момент підписання УПС.
                                                 18

ОГЛЯД
118. Покращення інвестиційного клімату в Україні визначено як спільний пріоритет. Україна
     розробила та зараз виконує стратегічні документи – Програму розвитку інвестиційної
     діяльності у 2002-2010 рр. (яка окреслює основні напрямки інвестиційного розвитку в
     Україні) та Програму “Інвестиційний імідж України”.
119. Відповідні необхідні зміни в законодавстві вже були зроблені з метою сприяння інвестиціям та
     покращення умов діяльності підприємців, значних зусиль було вжито для покращення
     інвестиційного клімату та умов ведення бізнесу. Необхідно відзначити прогрес у сфері прав
     інтелектуальної власності. Досягнення України у цій сфері сприятиме розвитку торговельно-
     економічних відносин з ЄС, хоча для подальшого розвитку ділових та інвестиційних контактів і
     співробітництва між Україною та ЄС слід ще докласти зусиль, у тому числі у застосуванні вже
     існуючих законів у контексті захисту прав іноземних інвесторів на спільних підприємствах, а
     також прозорості та передбачуваності умов ведення бізнесу на практиці. Діалог з
     європейськими інвесторами, які працюють в Україні, висвітлив труднощі для зарубіжних
     інвесторів. Незважаючи на ряд прикладів, коли було досягнуто помітних успіхів, рівень прямих
     іноземних інвестицій в Україну залишається низьким.
120. Особливої уваги потребує низка специфічних проблем, пов’язаних з імплементацією положень
     УПС стосовно бізнесу та інвестицій.


ОКРЕМІ ПИТАННЯ
Автомобільний сектор
121. Цей спір досі не вирішений з липня 1997 року і є значною проблемою у двосторонніх
     торговельних відносинах Україна-ЄС. Закон “Про стимулювання виробництва автомобілів в
     Україні”, прийнятий у жовтні 1997 року, інші нормативні акти, що стосуються цього питання,
     та правила, які регулюють ринок автомобілів, що були у користуванні, містять ряд
     дискримінаційних переваг для однієї компанії (Daewoo-AvtoZaZ), що суперечить правилам
     УПС.
122. У ході різноманітних консультацій ЄС вимагав від України скасування елементів режиму,
     передбаченого Законом 1997 року, а саме:
       Положення щодо вимоги наявності місцевого компоненту
       Дискримінаційне звільнення від сплати непрямих податків (звільнення від сплати ПДВ при
        імпорті комплектуючих та запасних частин, продажу нових автомобілів, звільнення від
        сплати акцизу при продажу нових автомобілів, звільнення від сплати податку на землю,
        зменшення податку з прибутку, звільнення від сплати до державного інноваційного фонду).
       Дискримінаційні звільнення від сплати імпортного мита
       Заборона на імпорт автомобілів, вік яких перевищує 8 років.
123. У 2001 році українська сторона запропонувала план заходів, який, зокрема, містив скасування
     звільнення від сплати ПДВ та акцизу до кінця 2001 року. Проте він так і не був реалізований.
     15 листопада 2001 року Верховна Рада прийняла зміни до законодавства, які скасовували
     вимогу про наявність місцевого компоненту (складових), але він не вирішив основних проблем
     (звільнення від сплати ПДВ та акцизу при продажу нових транспортних засобів, вироблених
     підприємствами, які користуються пільгами). Фактично, нове законодавство розширило
     масштаби дискримінації, оскільки воно застосовується не лише до автомобілів, але й до
     комплектуючих та запасних частин до них.
124. Таким чином, єдиним прогресом, який був досягнутий, є послаблення заборони на імпорт
     автомобілів, які були у користуванні, вік яких збільшено з 5 до 8 років, скасування вимоги
     наявності місцевого компоненту, скасування мінімальної митної вартості імпортованих
     автомобілів.
125. У січні 2002 року українська сторона представила новий план заходів, з подальшими
     роз’ясненнями, наданими у червні 2002 року. ЄС високо цінує зусилля, докладені щодо
                                                   19

        проекту закону, яким передбачено скасування дискримінаційних елементів, існуючих у
        чинному законодавстві у цій сфері. Необхідно прискорити реалізацію цього документа. ЄК
        стурбована пропозицією збільшення імпортного мита до 32 % на нові автомобілі та автомобілі,
        що були у користуванні, а також до 30 % − на двигуни, проте позитивно відзначає тимчасовий
        характер цього заходу, а саме – строком на три роки або до моменту вступу України до СОТ,
        залежно від того, яка з цих подій відбудеться раніше; тому визнає цей захід прийнятним.
Дискримінаційні заходи, які впливають на іноземні інвестиції, особливо на ПДВ
126.      Проблеми стосовно ПДВ, зокрема заборгованість з відшкодування ПДВ; дискримінація щодо
        використання податкових векселів та інше, зазначене вище стосовно торгівлі товарами, впливає
        на діяльність європейських інвесторів в Україні. Тому тут зроблено посилання на оцінку,
        проведену вище щодо торгівлі товарами.


Захист інтелектуальної, промислової та комерційної власності (Частина V, ст. 50)
127.      Україна взяла на себе зобов’язання до кінця 2003 року забезпечити рівень захисту,
        аналогічний існуючому в ЄС, включаючи здійснення ефективних заходів щодо захисту та
        забезпечення прав інтелектуальної, промислової та комерційної власності.
128.      ЄС вітає заходи, вжиті Україною останнім часом у контексті адаптації законодавства до
        положень ТРІПС, проте, законодавча система все ще залишається слабкою (наприклад, у сфері
        торговельних марок та географічних позначок), і, незважаючи на нещодавній прогрес,
        процедура застосування нового законодавства залишається вразливим питанням.
129.      Починаючи з 2001 року, Україна здійснила низку важливих законодавчих ініціатив: зміни,
        прийняті в липні 2001 року до закону “Про авторські та суміжні права”, наблизили цю сферу до
        вимог угоди ТРІПС з урахуванням питань, що піднімались ЄК; у квітні 2001 року було
        прийнято Кримінальний кодекс, який чітко визначає та посилює ступінь покарання за
        правопорушення у сфері прав інтелектуальної власності; новий Митний кодекс (поки що не
        набрав чинності) містить спеціальні положення, які регулюють питання митного контролю
        товарів, на які поширюються права інтелектуальної власності. Обидві сторони визнали, що
        Україна повністю виконала свої зобов’язання для приєднання до низки багатосторонніх
        конвенцій з питань прав інтелектуальної власності, зазначених у додатку.
130.      Обидві сторони високо цінують зусилля України, спрямовані на імплементацію цього
        положення УПС, і будуть постійно відслідковувати розвиток цього питання як такого, що є
        важливим для подальшого співробітництва, особливо щодо застосування прийнятого
        законодавства. ЄК продовжуватиме надавати технічну допомогу у цій сфері.
131.      У минулому році спостерігався значний прогрес у рівні захисту прав інтелектуальної
        власності. Були встановлені відповідні законодавчі рамки, зроблені відповідні практичні кроки
        та дії, які принесли вагомі реальні результати. Відповідно до положень УПС, Україна швидко
        наближається до рівня захисту прав інтелектуальної, промислової та комерційної власності,
        який існує в ЄС. Ця сфера ще потребує певних зусиль для виконання вже прийнятих
        законодавчих актів. Проте сторони вже зараз можуть констатувати, що Україна здатна
        гарантувати забезпечення до кінця 2003 року значного покращення захисту прав
        інтелектуальної, промислової та комерційної власності для виконання своїх зобов’язань згідно з
        УПС.


 IV.4 Енергетика (ст.61)
Співробітництво у деяких сферах:
      Вплив енергетики на довкілля
      Безпека поставок та інфраструктура
      Формулювання енергетичної політики
      Реформування енергетичного сектору
                                                20

   Стимулювання торгівлі енергією та інвестицій
   Енергоефективність
   Технології
   Управління та технічне навчання


ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД

132. Співробітництво у галузі енергетики було активізовано після Саміту Україна-ЄС 2001 року.
     Результатом цього стало створення додаткових робочих груп у рамках Підкомітету № 3 з
     питань енергетичної політики та стратегії, транзиту газу та енергоефективності.
133. Співробітництво у галузі реформування енергетичного сектору розпочалося у 1995 році, після
     початку реформ та було активізовано у 1999 році, після створення цільової групи (Task Force),
     до якої увійшли представники ЄБРР, ЄК, Світового банку, США та країн Великої сімки.
134. ЄС був та залишається одним з ключових донорів, які надають допомогу, спрямовану на
     підтримку реформ в енергетичній галузі.
135. Співробітництво у сфері безпеки постачання, включаючи транзит нафти та газу, було у центрі
     відносин у рамках УПС. Декілька проектів Тасіс підтримували заходи України у цій сфері з
     метою реформування сектору та підвищення рівня всіх видів безпеки. Що стосується сталого
     розвитку в енергетичному секторі, то ЄС підтримував діяльність щодо покращення
     енергоефективності в енергетичному секторі України, проте, співробітництво у цій сфері могло
     б бути посилено.


ОЦІНКА ТА ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
136. Прогрес був досягнутий в енергетичному секторі (наприклад, удосконалення збору платежів).
     Україна та ЄС постійно зміцнювали відносини у сфері безпеки постачання та транзиту і
     повинні продовжувати цю важливу роботу.
137. У першу чергу необхідно прискорити реформи у газовому та вугільному секторах. Необхідно
     досягти подальшого прогресу у приватизації, який залежить від вирішення проблем
     заборгованості. Що стосується відкриття ринків, тарифної політики, регулятивних аспектів та
     прозорості у цьому секторі, Україні необхідно постійно нарощувати зусилля для досягнення
     європейського рівня.
138. Результати у сфері енергоефективності важко оцінити на цьому етапі, але вони будуть
     відслідковуватися. Загалом, ситуація в енергетичному секторі України покращилася, хоча ще
     існують певні проблеми. Співробітництво повинно розвиватися, зокрема у сферах
     мереж/транзиту газу та нафти, реформування енергетичного сектору, включаючи наближення
     законодавства, енергоефективності та відновлювальних джерел енергії.


Ядерна безпека (ст. 62)
   Співробітництво у сфері вирішення проблем, спричинених Чорнобильською катастрофою.
   Співробітництво з метою заохочення цивільних наукових досліджень у сфері ядерної безпеки та
захисту від радіації, включаючи спільну науково-дослідну діяльність, навчання та обмін науковцями.
  Співробітництво з метою сприяння цивільним науковим дослідженням у галузі контрольованого
ядерного синтезу.
139. ЄК готова надати кредит Євроатому для заміщення енергогенеруючих потужностей,
     спричиненого закриттям ЧАЕС (проект Х2Р4). ЄК схвалила позику Євроатому у розмірі
     585 млн. дол. США (в євро) для проекту Х2Р4 у грудні 2000 року. Внесок ЄК є найбільшим у
     фінансовому плані, який також передбачав залучення ЄБРР та деяких офіційних експортно-
     кредитних агентств. Прогрес у використанні цих кредитів є предметом угоди щодо зміни
     фінансових умов, що було здійснено на прохання України у листопаді 2001 року. Уряд України
                                                21

     продовжує переговори в рамках робочої групи Україна-ЄБРР-Євроатом, створеної у грудні
     2001 року для пошуку можливостей реорганізації проекту з метою завершення визначення умов
     кредиту та його затвердження.
140. ЄС також робить внески до Чорнобильського фонду “Укриття”, щоб запобігти подальшому
     радіоактивному забрудненню довкілля. ЄК зробив до Чорнобильського фонду “Укриття”
     внесок у розмірі 100 млн. дол. США (90,5 млн. євро) у період 1997-2000 рр. та пообіцяв внести
     ще 100 млн. євро протягом 2001-2004 років чотирма траншами по 25 млн. євро кожний. Проте
     існують серйозні проблеми та затримки у здійснені цього, а також складнощі, пов’язані з
     процесом ліцензування. Українська сторона зобов’язалася вирішити ці проблеми та вживає
     заходів для цього.
141. У рамках Тасіс виділено кошти для створення інфраструктури з утилізації радіоактивних
     відходів біля АЕС (вартістю 41,3 млн. євро).
142. Комісія допомагає долати соціальні наслідки закриття Чорнобильської АЕС, сприяючи
     побудові дієвої інфраструктури у регіоні, а також вивчає можливості вдосконалення
     економічної інфраструктури у Чорнобильській зоні, забезпечення підготовки професійних і
     бізнес-кадрів. Незважаючи на допомогу у цій сфері, яка має досить обмежений характер,
     соціальні проблеми, що виникли після закриття ЧАЕС, є надзвичайно гострими.
143. Переговори щодо укладення угоди про співробітництво між Європейським Співтовариством з
     питань атомної енергетики та Кабінетом Міністрів України у сфері ядерної безпеки у рамках
     Євроатому розпочалися 9 червня 1995 року. Угода була підписана 23 липня 1999 року та набула
     чинності 13 листопада 2002 року. Вона передбачає співробітництво у таких сферах:
     дослідження у сфері ядерної безпеки, захист від радіації, управління радіоактивними відходами,
     припинення експлуатації, дезактивація та демонтаж ядерних установок, дослідження та
     розвиток безпечних ядерних матеріалів, а також попередження незаконної торгівлі ядерними
     матеріалами.
144. Відповідно до П’ятої рамкової програми участь 15 різних українських установ була
     зареєстрована у 22 проектних пропозиціях, в основному у сфері захисту від радіації. Їхню
     участь може бути фінансовано з бюджету ЄС відповідно до умов, викладених у рішеннях П’ятої
     рамкової програми.
145. Угода Євроатому про співпрацю між Європейським Співтовариством з питань атомної енергії
     та Кабінетом Міністрів України у сфері керованого термоядерного синтезу (ті ж дати, що і для
     Угоди про співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Європейським
     Співтовариством з атомної енергії в галузі ядерної безпеки) передбачає співробітництво,
     зокрема у таких сферах як вивчення плазмової теорії, утримання плазми, транспортування та
     нагрівання, а також технології синтезу. Вона не передбачає фінансове співробітництво. Угода
     включає обмін інформацією та персоналом, зустрічі, обмін зразками приладів та
     експериментальної апаратури, а також їхню оцінку, збалансовану участь у спільних
     дослідженнях та діяльності, а також залучення обох сторін до програм з питань синтезу ядерних
     матеріалів.
146. Угода про співпрацю між Європейським Співтовариством з питань атомної енергії і Кабінетом
     Міністрів України про співробітництво у сфері використання ядерної енергії у мирних цілях
     була парафована 27 листопада 2002 року. Ця Угода визначає правові рамки співробітництва у
     таких сферах: ядерна безпека, контрольований ядерних синтез, ядерні дослідження та розвиток
     в інших сферах, міжнародні трансфери, торгівля ядерними матеріалами та надання послуг
     ядерного паливного циклу, а також попередження незаконної торгівлі ядерними матеріалами.


ОЦІНКА ТА ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
147. Співробітництво в ядерній сфері головним чином стосується питання ядерної безпеки та
     охорони здоров’я. Процес ратифікації Угоди у сфері ядерної безпеки та Угоди у сфері
     контрольованого ядерного синтезу закінчено, набуття чинності цими двома угодами дозволить
     поглибити співробітництво.
                                                  22

148. Вирішення питання щодо кредитування проекту Х2/Р4 не відбулося у 2002 році через
     відсутність угоди про умови позики. Переговорний процес з цього питання триває, обидві
     сторони погодилися про необхідність швидкого вирішення цього питання.


    IV.5 Навколишнє середовище
Ст. 63
   Метою співробітництва у галузі навколишнього середовища та здоров’я людини є боротьба із
забрудненням навколишнього середовища.


ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД
149. Співробітництво у сфері навколишнього середовища розглядається як один із пріоритетів у
     відносинах ЄС та України. Визначено декілька пріоритетів співробітництва у сфері
     навколишнього середовища. Вони включають питання зміни клімату, імплементацію
     Кіотського протоколу та захист водних ресурсів.
150. Були досягнуті деякі позитивні результати у цих сферах, створена Робоча група Україна-ЄС з
     питань зміни клімату, готується план дій подальшого співробітництва. Співпраця
     зосереджується на розробленні конкретних ефективних механізмів реалізації Кіотського
     протоколу. Здійснюється детальний політико-економічний аналіз та оцінка можливих
     позитивних наслідків для України з метою визначення позиції України щодо ратифікації
     Кіотського протоколу.
151. ЄС та Україна здійснювали діалог щодо питання управління водними ресурсами та
     законодавчих рамок захисту водних ресурсів. Україна вступила до спеціальної групи DUBLAS
     з метою участі у діяльності ЄС із захисту Чорного моря та ріки Дунай.
152. Підготовка до п’ятої Загальноєвропейської конференції на рівні міністрів “Довкілля для
     Європи” сприяла розвитку двосторонніх та регіональних переговорів з таких питань як
     стратегічна оцінка навколишнього середовища, підвищення громадської свідомості, освіта у
     галузі навколишнього середовища, Стратегія екологічного партнерства для регіону ЄЕК ООН,
     виконання зобов’язань згідно з багатосторонніми угодами.
153. Крім того, ЄС та Україна співпрацюють з питань захисту навколишнього середовища у сфері
     гармонізації законодавства, включаючи виконання Архуської конвенції, оцінки впливу на
     навколишнє середовище; управління водними ресурсами; розробки та здійснення заходів щодо
     збереження біорозмаїття, функціонування внутрішнього ринку згідно з стандартами
     навколишнього середовища тощо.
154. Обидві сторони вважають розробку Програми сталого розвитку одним з основних пріоритетів
     своєї внутрішньої політики. Тому існує заінтересованість у вивченні можливостей
     співробітництва у цій сфері.
155. ЄС надавав Україні допомогу в рамках програми Тасіс у десяти з п’ятнадцяти напрямів щодо
     довкілля, зазначених у статті 63 УПС, а саме управління та захист водних ресурсів, включаючи
     Чорне море, збереження біорозмаїття, участь громадськості та заснування транскордонних
     мереж навколишнього середовища, розвиток регіональної системи управління промисловими
     відходами в Україні, підтримка реалізації державної політики у галузі навколишнього
     середовища тощо2.
156. Тасіс також фінансував створення Регіонального центру з питань навколишнього середовища у
     Києві, метою якого є сприяння залученню більш широких кіл громадськості до питань захисту
     довкілля.




2
  З 1991 року в рамках національних та багатосторонніх ініціатив було надано 17 млн. євро для підтримки
діяльності у сфері захисту навколишнього середовища в Україні.
                                                23

ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
157. У цілому динаміка співробітництва у сфері навколишнього середовища має позитивну
     тенденцію. Проте існує потреба підвищити рівень та ефективність двостороннього
     співробітництва, зосереджуючись на конкретних проектах з метою досягнення довгострокових
     цілей сторін.


 IV.6 Транспорт
Транскордонне надання послуг (ст. 39 та 40)
  Необмежений доступ до міжнародних морських ринків та ринків перевезень на комерційній
основі.
  Можливість укладання окремих угод у сферах залізничного, автомобільного, внутрішнього
водного та повітряного транспорту.


158. Застосовується режим сприятливого ставлення до суден під прапором іншої Договірної сторони
     щодо доступу до портів та використання портової інфраструктури, але у ході обговорення цього
     питання у рамках УПС було домовлено, що будь-які конкретні скарги, зокрема, стосовно суден,
     якими управляють громадяни держав-членів ЄС, але які ходять під прапором третьої країни,
     будуть надаватися у письмовій формі для їхнього вивчення українськими органами та надання
     належної відповіді.
159. Укладено низку двосторонніх міжурядових угод між Україною та державами-членами ЄС, а
     також країнами-кандидатами на вступ до ЄС у сферах авіаційного, автомобільного та морського
     транспорту.


Транспорт (ст. 64)
  Співробітництво зосереджується на модернізації та забезпеченні, де це доречно, сумісності
транспортних систем та імплементації законодавства щодо наземного, морського та повітряного
транспорту (інфраструктури).


ОГЛЯД
160. Відбувався регулярний обмін думками в рамках Підкомітету № 3, а також за допомогою
     двосторонніх контактів (починаючи з 2000 року) з питань співробітництва у галузі повітряного
     транспорту (зокрема, безпеки польотів та повітряної безпеки). Перше засідання Підкомітету з
     питань транспорту, телекомунікацій, науки та технологій, освіти та навчання відбулося 24-25
     березня 1999 року. У 2002 році (третє засідання) Підкомітет було об’єднано із Підкомітетом №
     5 (з питань енергетики, ядерного сектора, охорони навколишнього середовища).
     Співробітництво у сфері інфраструктури розвивалося через відповідні Пан’європейські
     коридори та ТРАСЕКА.


ОЦІНКА ТА ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
161. Загальні результати співробітництва у цьому секторі могли б бути покращені, а саме через
     збільшення присутності України у європейських транспортних організаціях (наприклад
     членство в Євроконтролі). Слід посилити співробітництво щодо визначення та виконання
     пріоритетних напрямків політики, особливо з огляду на розширення ЄС.
162. Під час останнього засідання Підкомітету (2002 рік) питання безпеки (морського та повітряного
     транспорту), залізниця, Галілео та управління інфраструктурою були визначені як можливі
     сфери подальшого співробітництва. З огляду на розвиток транспортних коридорів, слід
     удосконалити відносини між ТРАСЕКА, Чорноморською ПЕТрЗ (Пан’європейська транспортна
     зона) та Пан’європейськими транспортними коридорами.
                                                24



 IV.7 Юстиція та внутрішні справи
   Мета співробітництва у сфері ЮВС, яке продовжується та поглиблюється.
   Укладення угоди про реадмісію.


ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД
163. УПС передбачила специфічне двостороннє співробітництво у цій сфері, яка стосується лише
     боротьби з нелегальною міграцією, відмиванням грошей та торгівлею наркотиками; однак за
     час, що минув після підписання та набуття чинності УПС, співробітництво між Україною та
     ЄС вийшло далеко за рамки УПС.
164. Питання ЮВС стало спільним пріоритетом поза положеннями УПС. Була схвалена
     необхідність подальшої роботи у цій сфері, на чому було наголошено у Підсумках Саммітів
     Україна-ЄС, спільних засідань Ради з питань співробітництва, та Спільною доповіддю з питань
     боротьби з нелегальною міграцією та торгівлею людьми у січні 2000 року.
165. Питання ЮВС обговорювалися на всіх засіданнях Підкомітету № 4. Перший План дій ЄС у
     сфері ЮВС, в якому визначаються напрямки співробітництва, було погоджено з українською
     стороною у грудні 2001 року. Відповідно до положень Плану дій у Києві було створено групу з
     питань ЮВС. Водночас, у липні 2002 року було затверджено План-графік, який є інструментом
     для оцінки прогресу у виконанні Плану дій.
166. 11 листопада 2002 р. у Брюсселі вперше відбулося засідання Трійки на рівні міністрів юстиції.
     Учасники наголосили на важливості діалогу у сфері ЮВС, зокрема в рамках Плану дій ЄС у
     сфері ЮВС та Плану-графіку. Пріоритетними сферами співробітництва були визначені:
     реадмісія та міграція, управління кордоном, відмивання грошей (див. розділ “Рух капіталу” цієї
     доповіді), торгівля людьми, наркотиками, корупція та сексуальна експлуатація дітей. Цілі
     Плану дій також досягалися шляхом проведення технічних зустрічей та співробітництва в
     рамках Тасіс.
167. Учасники зустрічі Трійки також підтвердили бажання ЄС та України укласти угоду про
     реадмісію. Переговори розпочалися у листопаді 2002 року, з моменту коли українська сторона
     представила консолідований проект угоди про реадмісію.
168. Україна висловила заінтересованість у тому, щоб її запросили на засідання робочої групи з
     візових питань Ради ЄС, а також у залученні до програм у сфері ЮВС, таких як ОІЗІН,
     ОДІСЕУС, ГРОТІОУС.
169. Під час зустрічі, яка відбулася в Києві у листопаді 2002 року, було вирішено включити діалог з
     візових питань до пріоритетів Плану-графіку.
170. Відмивання грошей викликає серйозне занепокоєння сторін. Україна вжила багато заходів для
     створення та розвитку ефективної системи боротьби з відмиванням грошей. Запровадження
     нового законодавства дозволило усунути недоліки, які було виявлено ФАТФ. У результаті були
     скасовані відповідні санкції. Ці зусилля вітаються, але у той же час потреба в ефективній
     імплементації залишається пріоритетом. Обидві сторони мають намір зміцнювати двостороннє
     співробітництво у цій сфері, в тому числі шляхом реалізації відповідних проектів Тасіс.


ОЦІНКА ТА ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
171. Сфера співробітництва зростаючої важливості. Положення УПС щодо ЮВС використовувалися
     належним чином, хоча УПС не містить достатніх правових рамок для ефективного
     співробітництва у сфері ЮВС. Було домовлено, що майбутнє співробітництво повинно
     здійснюватись відповідно до Плану дій ЄС у сфері ЮВС в Україні та розроблятися на основі
     Плану-графіку. Регулярний діалог щодо подальшого співробітництва у цій сфері, через
     відповідні органи УПС та інші відповідні контакти з причетними інституціями ЄС, слід
     зосередити на вже зазначених пріоритетах для подальшої роботи (див. вище).
                                                25



 IV.8 Регіональне та транскордонне співробітництво (ст. 3)
   Забезпечувати та розвивати належне регіональне та транскордонне співробітництво шляхом
заохочення прямих контактів між національними, регіональними та місцевими органами сторін.


ОГЛЯД
172. Співробітництво здійснюється в рамках Асамблеї європейських регіонів, Конгресу
     регіональних та місцевих органів влади Європи та Асамблеї європейських прикордонних
     регіонів.
173. Окремі заходи щодо транскордонного співробітництва розроблені в рамках чинних угод з
     питань транскордонного співробітництва та Спільних робочих комісій, а також визначаються у
     ході міжнародних форумів та конференцій.
174. З огляду, зокрема, на майбутнє розширення ЄС, було погоджено, що це питання буде
     пріоритетним у співробітництві у рамках УПС до засідання Ради з питань співробітництва у
     березні 2002 року. Продовжується вивчення питання стосовно того, яким чином ефективно
     реалізовувати пріоритети у цій сфері.
175. ЄК неодноразово підтверджувала важливість регіонального розвитку та підтримує цей процес у
     рамках своїх програм допомоги, зокрема програми транскордонного співробітництва. Програми
     транскордонного співробітництва Тасіс обговорювалися під час усіх засідань Підкомітету № 4.


ОЦІНКА ТА ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
176. Мали місце позитивні тенденції у регіональному співробітництві, як це визначено у “Загальних
     принципах”. ЄК надала конкретну технічну допомогу для його підтримки. Доцільним було б
     подальше обговорення можливих способів інтенсифікації співробітництва у цій сфері.
177. Після розширення ЄС Україна стане його безпосереднім сусідом. Це ще більше підвищить
     важливість транскордонного співробітництва. З 2004 року у нових державах-членах будуть
     розпочаті програми ІНТЕРРЕГ для заохочення співробітництва на зовнішніх кордонах,
     очікується, що прикордонні регіони України братимуть участь у цих програмах. Оскільки
     фінансування ІНТЕРРЕГ обмежується лише ЄСівською стороною кордону, фінансування
     спільних проектів з Української сторони забезпечуватиметься через програму Тасіс з
     транскордонного співробітництва. Дуже важливим є забезпечення сумісності цих програм.


V. ВИКОНАННЯ УПС В ІНШИХ СФЕРАХ
 V.1 Економічне співробітництво
Поточні платежі (ст. 48 §1)
  Метою є забезпечення здійснення будь-яких платежів, пов’язаних із переміщенням товарів,
послуг та осіб по поточних рахунках у вільно конвертованій валюті між Україною та ЄС.


178. 24 вересня 1996 року Україна взяла на себе зобов’язання відповідно до статті VIII Статуту
     МВФ, яка передбачає повну конвертованість валюти при здійсненні поточних платежів.


ОЦІНКА
179. Статтю 48 УПС виконано.
                                                  26

Прямі інвестиції (ст. 48 §2) (див. також розділ IV.2 )
   Метою є лібералізація здійснення прямого інвестування відповідно до національного
законодавства, положень розділу 2 частини IV (заснування), додатка V (секторальні застереження та
режим найбільшого сприяння) для лібералізації репатріації ліквідованих інвестицій та доходів.


180. Українська сторона надала інформацію щодо заходів, пов’язаних із прямими інвестиціями. Як
     виявилось, обмеження існують у банківському секторі та у секторі теле- та радіомовлення. Що
     стосується інших секторів, зазначено, що у них застосовується національний режим. Для
     заохочення прямих іноземних інвестицій необхідно лібералізувати режим прямих інвестицій,
     пов’язаних з нерухомістю.


Інші потоки капіталу (ст. 48 §4)
   Метою є взаємне консультування для сприяння потокам капіталу, які не є прямими інвестиціями.


181. Для з’ясування загального стану контролю за капіталом в Україні та обговорення державної
     стратегії лібералізації Державного рахунку руху капіталу у квітні 2002 року в Києві було
     проведено семінар. Ці питання у подальшому обговорювалися на засіданні Підкомітету № 2. На
     прохання ЄК, українська сторона надала інформацію про регулювання своїх рахунків руху
     капіталу у формі таблиць, які використовуються ЄК.


ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
182. У цій сфері залишаються обмеження. Необхідно проводити подальші консультації та обмін
     інформацією. Необхідно також враховувати рекомендації спеціальної фінансової групи з питань
     відмивання грошей (ФАТФ).


Обмеження, що стосуються обміну валюти (ст. 48 §5)
183. Положення застаріле, оскільки Україна прийняла зобов’язання відповідно до статті VIII
     Статуту МВФ.


Політика щодо конкуренції (част. V, ст. 49)
   Основною метою співробітництва у сфері конкуренції є наближення законодавства щодо
конкуренції та законодавства у сфері надання державної допомоги в Україні до законодавства ЄС, а
також забезпечення його ефективного виконання.
  Співробітництво, передбачене цією статтею, зобов’язує Україну ввести режим контролю за
наданням державної допомоги, який передбачає жорстку дисципліну та заборону певних видів
допомоги.
  Державні монополії повинні бути адаптовані таким чином, щоб уникнути будь-якої дискримінації
громадян ЄС, зайнятих у сфері закупівлі чи продажу товарів, а також не повинно залишитися жодних
діючих заходів щодо компаній з виключними правами, що може зашкодити торгівлі між Україною та
ЄС та суперечитиме інтересам обох сторін.
184. В Україні діють правила конкуренції, і вона докладає зусиль з метою їхнього активного
     застосування.
185. Що стосується саме державної допомоги, то зараз відсутня як система контролю за державною
     допомогою, так і відповідна правова база та механізми моніторингу, але Україна зазначила, що
     готується проект відповідного Закону. Прогрес у реструктуризації та лібералізації державних
     монополій поки що недостатній. Українська сторона наголосила на прийнятті Закону України
                                               27

     "Про природні монополії", як на важливому кроці у напрямку вдосконалення правової бази
     регулювання діяльності державних монополій.


Наука та технології (ст. 58)
   Метою співробітництва є заохочення цивільних наукових досліджень та технологічного розвитку,
включаючи спільну науково-дослідну діяльність, навчання та обмін науковцями, а також інші форми
співробітництва у сфері науки та технологій. Стаття 58 також передбачає, що сторони
забезпечуватимуть належний доступ до своїх відповідних програм на основі ефективного захисту
прав інтелектуальної, промислової та комерційної власності.


ОГЛЯД
186. Україна та Європейське Співтовариство реалізують окремі науково-технологічні програми у
     сферах спільного інтересу. Співробітництво у сфері науки та технологій між Україною та
     Європейським Співтовариством розвивалося у різних напрямках та в різних умовах, воно
     базується на співробітництві та конкуренції, а не на допомозі у чистому вигляді. Набуття
     чинності УПС співпало з початком реалізації П’ятої рамкової програми для науково-технічної
     діяльності Європейського Співтовариства (1998-2002 рр.).У рамках П’ятої рамкової програми,
     на Україну, Росію та інші країни СНД була спрямована програма INCO. Частку для СНД було
     обмежено до 106 млн. євро на період 1999-2002 років, і вона була в основному використана для
     проектів INTAS (70 млн. євро) та INCO-Copernicus (36 успішних проектів у відповідь на запити
     П’ятої рамкової програми). Інші окремі проекти П’ятої рамкової програми також були відкриті
     для учасників з України, але вже без фінансування Співтовариства. Україна брала активну
     участь у програмах INTAS, і вона все ще виявляє значну заінтересованість у діяльності INTAS.
187. Двостороння Угода між Україною та ЄС про науково-технічне співробітництво (Угода НТС): на
     основі спільного досвіду обидві сторони підготували та підписали 4 липня 2002 року Угоду
     НТС у рамках Шостого самміту Україна-ЄС у Копенгагені. Ця Угода набула чинності
     11 лютого 2003 року. Вона встановлює ширші рамки для співробітництва у сфері науки та
     технологій.
188. Крім можливості участі українських організацій, за фінансування Співтовариства, в окремих
     заходах Рамкової програми для СНД, Угода надає українським організаціям можливість участі,
     на умовах послідовності – проект за проектом, у різних проектах Співтовариства у науково-
     технічній сфері, які реалізуються у широкому спектрі галузей дослідження. Положення про
     звільнення від оподаткування, включене до Угоди, значно прискорить співробітництво.
     Відповідно до цього положення, будь-які гранти, фінансові та інші внески ЄС в рамках
     науково-технічного співробітництва між Україною та ЄС, звільняються Україною від митних
     платежів, будь-яких податків та зборів, ПДВ, податку на прибуток та інших податків і зборів
     подібного роду. Україна вирішила проблеми, які виникли щодо оподаткування грантів та
     імпортованого обладнання в рамках програми INTAS в Україні, особливо щодо мита на імпорт.
     Подальший прогрес досягатиметься обома сторонами через продовження дії Угоди НТС ще на
     п’ять років. Для України, на даний момент, основним пріоритетом у цій сфері є відкриття
     Інноваційного центру для забезпечення ширшого співробітництва з ЄС у науково-технічній
     сфері та у сфері передачі технологій, а також поширення інформації тощо для забезпечення
     ширшої участі українських вчених у заходах, документах та проектах Шостої РП. Це також
     сприятиме створенню у країні інфраструктури інноваційних послуг.
189. УНТЦ – Український науково-технологічний центр – був створений у 1994 році, ЄС приєднався
     до угоди про УНТЦ у 1998 році. У 2002 році Угоду про УНТЦ було ратифіковано Урядом
     України після того, як його статут було доповнено статтею про захист прав інтелектуальної
     власності. Загальний внесок ЄС в цей міжнародний центр складає приблизно 4 млн. євро на рік,
     що дозволяє фінансувати близько 20 проектів, які реалізуються колишніми військовими
     науковцями, особливо вченими, які володіють знаннями про зброю масового знищення та
     ракетну техніку. Фонди також використовуються для підтримки спроб вчених переорієнтувати
     свою діяльність на мирні науково-дослідні розробки. ЄС є другим найбільшим донором УНТЦ.
                                                28

190. Проте існували серйозні проблеми з виконанням Україною своїх зобов’язань щодо надання
     відповідного приміщення для Центру відповідно до угоди про УНТЦ, які були остаточно
     вирішені у січні 2003 року відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.


ОЦІНКА ТА ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
191. Участь України у проекті INCO-Copernicus П’ятої рамкової програми можна вважати
     задовільною. Проте через нестачу власного фінансування (дуже мало коштів виділяється з
     бюджету) участь в інших окремих програмах та програмі “Людський потенціал” П’ятої
     рамкової програми була неактивною. Після укладення Угоди про науково-технічне
     співробітництво та відкриття Шостої рамкової програми для участі третіх країн, Україна та ЄС
     зможуть продовжувати розвивати та активізувати співробітництво у науково-технічній галузі.
192. Роль УНТЦ для розвитку науки та технологій в Україні не можна порівняти з результатами
     будь-якої іншої програми, і вона є особливо цінною. Добре організований в Україні, УНТЦ
     визнаний всіма вченими як дуже ефективний. Його організація, яка все ще обмежена,
     задовільно здійснює ті проекти та діяльність, які обрані Правлінням УНТЦ. УНТЦ може
     служити взірцем організації з реалізації наукових проектів та програм. Обидві сторони визнали
     важливість дотримання зобов’язань в рамках Угоди про УНТЦ для забезпечення ефективного
     та безпроблемного функціонування Центру.


Сільське господарство та агропромисловий сектор (ст. 60)
193. Метою співробітництва, передбаченого статтями 60 та 70, є підтримка процесу реформування
     сільського господарства України, наближення українських стандартів до технічних правил
     Співтовариства щодо промислових та сільськогосподарських продуктів харчування, включаючи
     санітарні    та   фітосанітарні   стандарти.    Досягнутий     прогрес  у   реформуванні
     сільськогосподарського сектору України, зокрема з прийняттям Земельного кодексу (див.
     попередні розділи щодо наближення законодавства, стандартів та СФЗ). Україна працює над
     наближенням національних стандартів щодо продуктів харчування та сільськогосподарської
     продукції до європейських (було схвалено 43 з 346 стандартів).


Космос (ст. 65)
  Стаття 65 передбачає сприяння довготерміновому співробітництву у сферах розвитку цивільних
космічних досліджень та їхнього комерційного використання.


ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД
194. Були помітні результати у співробітництві у сфері комерціалізації космічних технологій та у
     сфері реструктуризації космічної промисловості України в рамках програми Тасіс.
195. Нову конкретну можливість розвитку співробітництва у сфері космічних досліджень відкриває
     Шоста рамкова програма ЄК щодо науково-технічного співробітництва та створення Робочої
     групи з питань космосу в рамках Підкомітету № 3 Україна-ЄС з питань енергетики, ядерного
     сектору, довкілля, науки та технологій, транспорту та космосу.


ОЦІНКА ТА ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
196. Робота в рамках УПС у космічній галузі лише починається і сторони погодилися, що вона
     потребує подальшого розвитку. Було домовлено створити в рамках УПС Спільну робочу групу
     ad hoc Україна-ЄС з питань космосу. Ця Робоча група посилить діалог між Україною та ЄС у
     сфері космосу для визначення спільних інтересів та підтримки відповідних дій щодо
     співробітництва у сфері космічних досліджень та технологій.
                                               29

Поштові послуги та телекомунікації (ст. 66)
   Співробітництво з метою визначення політики та пріоритетних сфер розвитку телекомунікацій та
поштового сектору, заохочення розробки проектів, а також розроблення відповідної регулятивної
бази для забезпечення надання телекомунікаційних та поштових послуг.


ОЦІНКА ТА ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
197. Питання поштових та телекомунікаційних послуг обговорювалося на засіданнях
     Підкомітету № 3. Україна, з урахуванням директив ЄС, розробила та схвалила два закони
     України “Про поштові послуги” та “Про радіочастотний зв’язок України”.
198. Україна розробила програму розвиту інформаційного суспільства в Україні („е-Ukraine”) у
     рамках Меморандуму про взаєморозуміння між Департаментом ЄК з питань інформаційного
     суспільства та Державним комітетом зв’язку та інформатизації України, прототипами цієї
     програми є програми "e-Europe" та "e-Europe+".
199. Між ЄС та Україною існує повний консенсус щодо потреби застосування чітких,
     проконкурентних регулятивних рамок у секторі телекомунікацій, які забезпечуватимуться
     незалежним Національним регулятивним органом в Україні.
200. УПС вже забезпечує основу для співробітництва та обміну знаннями. З метою активізації
     співробітництва у сфері телекомунікацій та інформаційного суспільства могло б бути
     розглянуте подальше виконання положень УПС.


Монетарна політика (ст. 69)
  Надання технічної допомоги Україні з метою зміцнення монетарної системи та запровадження
нової грошової одиниці, а також допомога у наближенні політики України у цій галузі до політики
Європейської валютної системи (ЄВС).
201. До моменту набуття чинності УПС (березень 1998 року) Україна вже запровадила свою
     грошову одиницю (гривня – запроваджено у вересні 1996 року), тому положення цієї статті
     втратили свою актуальність. Макрофінансова допомога ЄС та відповідні заходи МВФ
     допомогли зміцнити гривню шляхом підтримки політики, спрямованої на забезпечення
     стабільності цін. Що стосується технічної допомоги, спрямованої на підтримку поступового
     наближення політики України до політики ЄВС, то її випередив той факт, що з січня 2000 року
     в Україні запроваджено плаваючий валютний курс, який приніс країні користь. Для здійснення
     поступового наближення своєї політики до політики ЄВС Україна може звернутися до ЄС із
     проханням надати технічну допомогу.


Туризм (ст. 72)
  Стаття 72 передбачає співробітництво у сфері туризму для збільшення торгівлі туристичними
послугами, обміну ноу-хау та досвідом у цьому секторі.
202. Співробітництво у цьому секторі розвивалося за сприяння програми Тасіс. Подальший розвиток
     співробітництва залежить від темпів та обсягу залучення приватних компаній, а також від
     подальшого надання фінансової та технічної допомоги для розвитку в Україні туристичної
     індустрії та індустрії розваг, включеної до Індикативної програми Тасіс для України.


Захист прав споживачів (ст. 75)
203. Україна вживає заходів для наближення законодавства у сфері захисту прав споживачів до
     міжнародних та європейських норм і правил. З січня 2002 року діє Закон України “Про
     внесення змін до Закону України “Про захист прав споживачів”, прийнято Укази Президента
     України “Про заходи щодо посилення державного захисту прав споживачів” та “Про схвалення
     Програми захисту прав споживачів на 2003-2005 роки”. З урахуванням європейської практики
     підготовлений проект постанови Кабінету Міністрів України про створення системи
                                               30

     оперативного взаємного сповіщення про виявлені небезпечні, неякісні та фальсифіковані
     товари.


Митне співробітництво (ст. 76 + Протокол)
  Метою є забезпечення наближення митної системи України до митної системи ЄС: взаємна
допомога щодо застосування митного законодавства (вдосконалення та модернізація робочих методів
та систем, обмін інформацією, запровадження комбінованої номенклатури та єдиного
адміністративного документу, взаємозв’язок транзитних систем, спрощення перевірок та
формальностей).


ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД
204. Питання митного співробітництва обговорювалися під час всіх засідань Підкомітету № 4. Що
     стосується комбінованої номенклатури, Державна митна служба повідомила на засіданні
     Підкомітету № 4 у жовтні 2001 року (м. Київ), що українські митниці застосовують ГС 96 та
     працюють над впровадженням ГС 2002. Уніфікований адміністративний документ – вантажну
     митну декларацію – затверджено Положенням про вантажну митну декларацію, прийнятим
     постановою № 574Кабінету Міністрів України від 09.06.97.
205. Що стосується загальної модернізації українських митниць, то у 1997 році було розроблено
     проект п’ятирічного плану дій, який сторони затвердили у 1998 році. Було визначено
     4 пріоритетні напрямки: законодавство, як головна мета (Митний кодекс та підзаконні акти),
     навчання, митні процедури, обладнання.
206. Митна програма Тасіс підтримує цілі УПС: включаючи проекти технічної допомоги щодо
     митного законодавства, митного контролю, центральної митної лабораторії та комп’ютеризації.
     Протягом 5 років здійснювалися і супровідні заходи, наприклад, споріднення митниць в
     міжнародних аеропортах, роз’яснення транзитних процедур та технологій, метою яких є
     спрощення перевірок та формальностей, таких як оцінка ризиків. Як результат, планується
     створити центральне бюро з питань аналізу ризиків.
207. У січні 2002 року набрала чинності нова Гармонізована система, але було відкладено набуття
     чинності новим Митним кодексом України. Попередньо передбачалося, що він набуде чинності
     1 січня 2003 року, але набуття ним чинності було відкладено до січня 2004 року. Швидке
     запровадження Митного кодексу є основним завданням, оскільки подальша затримка
     перешкоджає як модернізації митної системи України, так і вступу України до СОТ. Особливо
     важливо докласти зусиль до розробки та схвалення необхідних підзаконних актів. ЄС надавала
     допомогу митним органам України для прискорення процесу розроблення підзаконних актів та
     для забезпечення відповідності його європейським положенням. Українська влада
     наголошувала скоріше на необхідності вдосконалення інфраструктури та обладнання. Ряд
     цілей, визначених у Плані дій, уже було досягнуто, однак результати інших заходів Плану дій
     були поки що меншими, ніж очікувалося, особливо через затримки у набутті чинності новим
     законодавством. Тому загальні результати дещо розчаровують, порівняно з цілями,
     визначеними у п’ятирічному плані. Як тільки нове законодавство набуде чинності, слід
     розпочати цільове навчання.


ОЦІНКА ТА ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
208. Було запроваджено дієвий діалог та встановлено технічні контакти у цій сфері, а також
     погоджено цілеспрямований план дій. Проте роботу над пріоритетним завданням відповідно до
     плану дій щодо митниць – запровадженням Митного кодексу Україною – ще не закінчено
     (новий кодекс був підписаний Президентом 31 липня 2002 року, але набуття чинності Кодексом
     було відкладене). Швидке та ефективне виконання нового Митного кодексу є надзвичайно
     важливим в Україні. Робота у цій сфері повинна зосередитися на спрощенні митних
     формальностей на кордонах, модернізації, використанні аналізу ризиків та забезпеченні
                                                31

     кращого управління кадрами. ЄК продовжує підтримувати Україну у напрямку здійснення
     необхідних кроків у цій сфері.


Співробітництво у галузі статистики (ст. 77)
   Розробка ефективної системи статистики, що відповідала б міжнародним методам та стандартам
та надавала б достовірну інформацію для підтримки економічних реформ.


ОГЛЯД
209. З 1992 року Україна брала участь у 4 програмах співробітництва у сфері статистики. У
     результаті їхньої реалізації було досягнуто прогресу, перша з програм фокусувалася на обміні
     інформацією та початковій підготовці, а інші – на реалізації великої кількості пріоритетних
     проектів у галузі статистики.
210. Діяльність включає:
   Передачу know-how, в основному у формі експертних порад, консультацій, ознайомчих візитів
   Пілотних досліджень
   Покращення поширення інформації
   Вдосконалення інфраструктури
   Участь у міжнародних заходах, семінарах
   Радники-напіврезиденти.


211. У грудні 1999 року було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо обміну даними між
     Україною та Євростатом, обмін даними здійснюється на постійній щоквартальній основі. Як
     результат реалізації проекту обміну даними було опубліковано спільний бюлетень
     Держкомстат/Євростат "Україна та ЄС: факти та цифри". Приєднання до стандарту МВФ з
     поширення спеціальних даних (з січня 2003 року) покращить якість, прозорість та доступність
     макроекономічної та фінансової інформації. У грудні 2001 року Україна провела перший
     перепис населення.
212. Прийняття Закону України "Про державну статистику" та запровадження деяких змін та
     доповнень до чинного законодавства щодо статистичної діяльності привели статистичну
     законодавчу базу в Україні у відповідність до міжнародних вимог.
213. ЄС у подальшому підтримуватиме розвиток статистичної системи України та надаватиме
     технічну допомогу в рамках проекту "Статистика", включеного до Індикативної програми Тасіс
     2002-2003. Є необхідним подальший розвиток, наприклад, у сферах менеджменту,
     розповсюдження та зв’язків з громадськістю, зовнішньої торгівлі послугами, секторальних
     рахунків, навколишнього середовища, досліджень, міграції, транспорту, короткотермінової
     ділової статистики та показників і сталого розвитку.


ОЦІНКА ТА ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
214. Значний прогрес був досягнутий в Україні у сфері статистики за підтримки проектів Тасіс. Було
     вдосконалено статистичну інфраструктуру та систему показників, методологію та методи
     підрахунку; у статистичну практику запроваджено випробувальні дослідження. Запроваджені
     методи частково сумісні з міжнародними стандартами в аспектах щодо статистичного
     законодавства, національних рахунків, зовнішньої торгівлі товарами, номенклатури, соціальної
     статистики та статистики праці, а також статистики цін. Ділова статистика та статистика
     сільського господарства розробляються. Вивчається можливість подальшого наближення до
     статистичних стандартів та законодавства ЄС.
                                                 32

Економіка (ст. 78)
  Метою є покращення розуміння функціонування економіки України та ЄС шляхом регулярного
обміну інформацією щодо макроекономічних тенденцій, і де це є доречним, надання технічної
допомоги з боку ЄС.


215. Підкомітет № 2 з питань фінансів, економіки та статистики був створений у 1999 році та засідав
     4 рази. Під час засідань Підкомітету розглядалися питання економічних тенденцій,
     макроекономічних та структурних реформ, макрофінансової допомоги, статистичного
     співробітництва та економічного співробітництва в інших сферах. Також обговорювалися
     питання, пов’язані з регулюванням руху капіталів та методологією ЄК макроекономічного
     прогнозування, з цих питань у Києві проводилися семінари експертів.


ОЦІНКА
216. Позитивне співробітництво, хороші робочі відносини та корисні обговорення відбуваються в
     рамках Підкомітету № 2.


 V.2 Співробітництво у сфері культури (розділ VIII) та освіти
  Стимулювання та сприяння культурному співробітництву, включаючи забезпечення можливості
участі України у програмах Європейського Співтовариства у сфері культури або заходах з
культурного співробітництва держав-членів.


ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
217. Ця сфера УПС поки що не розвивалася з Україною на рівні Співтовариства, але залишалася в
     полі зору місцевих, регіональних та національних ініціатив та ініціатив держав-членів.
     Вивчатиметься можливість участі України у програмах ЄК у сфері культури та аудіовізуальній
     галузі. У листопаді 2002 року Україна подала ЄС пропозиції щодо подальшого розвитку
     співробітництва у цьому напрямку для розгляду в рамках відповідного Підкомітету.


Освіта та навчання, Темпус (ст. 59)
   Метою є вдосконалення системи вищої освіти, включаючи систему сертифікації; співробітництво
між навчальними закладами, співробітництво між навчальними закладами та фірмами; викладання
"європейських дисциплін" для викладачів.


ОГЛЯД
218. Положення статті 59 виконуються на постійній основі. Програма ЄС Темпус та проекти в
     рамках програми Тасіс є основними елементами співробітництва у сфері освіти та навчання.
     Україна залучена до програми Темпус з 1993 року. Основними пріоритетами до 1999 року
     (Темпус II) були підвищення рівня менеджменту в університетах, реструктуризація та розробка
     навчальних програм, підвищення кваліфікації вчителів.
219. Програма Темпус постійно обговорювалась у рамках Підкомітету № 3. З 1998 року в рамках
     програми Темпус виділено 22,5 млн. євро та реалізовано 43 проекти співробітництва (Темпус II
     та III). У той час як основним пріоритетом залишається співробітництво у сфері вищої освіти, з
     2000 року співробітництво в цьому секторі також включає так звані "проекти інституціональної
     побудови", метою яких є розширення кола учасників поза рамками традиційної академічної
     спільноти та забезпечення навчання державних службовців, професійних асоціацій та
     соціальних партнерів. Програма Темпус зробила значний внесок у стимулювання академічного
     обміну. Сучасні навчальні методології та навчальні програми ліцензуються та виконуються в
     Україні.
                                                33



ОЦІНКА ТА ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
220. Темпус спрямована на початковий рівень, але участь Міністерства освіти і науки могла б бути
     більш структурованою. Мала місце проблема недостатньої кількості пропозицій проектів гарної
     якості, спричинена також відсутністю національного офісу Темпус. Створення нового
     національного офісу Темпус у Представництві ЄК в Україні повинно стати гарною основою для
     поглиблення співробітництва з Міністерством освіти і науки України.
221. Для підвищення ефективності співробітництва в рамках Темпус необхідно отримати ґрунтовні
     коментарі від Міністерства освіти і науки щодо щорічного переліку проектів, які повинні
     фінансуватися, дати загальну оцінку впливу Темпус на національному рівні, а також надавати
     подальшу інформацію від Міносвіти про його плани щодо реформування системи вищої освіти.
222. Однією зі сфер співробітництва, яка могла б в подальшому розвиватися, є співробітництво за
     програмами навчання під час канікул.


 V.3 Фінансове співробітництво (ст. 81-84)
   Положення щодо тимчасової фінансової допомоги ЄС Україні у формі технічної допомоги для
підтримки виконання цілей Угоди у тісному поєднанні їх з її іншими джерелами підтримки.


ОГЛЯД
223. На сьогодні, як зазначається у Стратегічному документі ЄС щодо країн (EU Country Strategy
     Paper) (CSP), за 1992-2001 роки ЄС надав Україні більше 1 млрд. євро, включаючи приблизно
     415 млн. євро через національні програми Тасіс. CSP 2002-2006, Національна індикативна
     програма 2002-2003, Національна програма дій 2002 для України були схвалені Комітетом
     управління Тасіс (Tacis Management Committee).
224. Діяльність в рамках Національної програми дій Тасіс для України (Tacis Ukraine national Action
     Programme) зосереджена на трьох напрямках: інституційна, правова та адміністративна
     реформи; підтримка приватного сектору та економічний розвиток; підтримка у подоланні
     соціальних наслідків перехідного періоду. Додаткова значна допомога надається Україні в
     рамках регіональних програм Тасіс, програми транскордонного співробітництва, та програми з
     ядерної безпеки.
225. Сторони досягли задовільного прогресу в удосконаленні планування та відбору проектів.
     Сьогодні допомога в рамках Тасіс зосереджена переважно на пріоритетних галузях.
226. Крім допомоги, передбаченої УПС, ЄС схвалив чотири виняткові макрофінансові програми для
     України: 85 млн. євро у 1994 році, 200 млн. євро у 1995 році, 150 млн. євро у
     1998 році та 110 млн. євро у липні 2002 року. Виплати з перших двох програм повністю
     здійснені. З третьої було виплачено лише 58 млн. євро (у 1999 році) у зв’язку з розширеними
     заходами МВФ. Надання кредиту у 110 млн. євро, схваленого у липні 2002 року, який включає
     92 млн. євро, невиплачених з програми 1998 року, ще повинно здійснитися.


ОЦІНКА
227. Використання ресурсів програми Тасіс для підтримки виконання УПС зростає, реалізація її
     проектів також сприяла здійсненню правової та інституційної реформ у деяких секторах.
     Проведено навчання великої кількості державних службовців та представників приватного
     сектору. Більша увага повинна приділятися питанню зміцнення громадянського суспільства в
     Україні.
228. Виняткова макрофінансова допомога ЄС відіграла позитивну роль у подоланні Україною
     проблем з платіжним балансом шляхом заохочення прийняття країною відповідної
     макроекономічної та структурної політики.
                                                34

229. Вона також підтримала інші програми співробітництва між Україною та ЄС, включаючи
     зокрема Тасіс та проекти у ядерному секторі. Реалізацію двох останніх програм було відкладено
     через недостатнє виконання Україною умов МВФ.


ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
230. Основним завданням є забезпечення того, щоб документи Тасіс повністю використовувались з
     метою виконання цілей УПС. Україна висловила бажання зосередитись на підтримці заходів,
     які повинні вживатися відповідно до "Європейського вибору". Що стосується планів Тасіс на
     наступний рік і аж до 2006 року, потрібно враховувати наслідки майбутньої політики
     наближення ЄС для відносин Україна-ЄС.
231. Сторонам слід покращувати і зміцнювати координацію та узгодженість між фінансовими
     документами ЄС (Тасіс-Фаре, Тасіс-Інтеррег).
232. ЄС та українська влада повинні продовжувати подальше вдосконалення процедури планування,
     узгодженості та продовження проектів, а також покращення надання інформації та
     співробітництва з питань, пов’язаних з допомогою. Децентралізація управління Національною
     програмою в Києві повинна надати більші можливості для такого співробітництва.
233. Українська влада повинна гарантувати повне дотримання Загальних правил Тасіс (які зараз
     доопрацьовуються), зокрема щодо питань оподаткування та митних платежів, крім того більша
     увага повинна приділятися основній документації, зокрема фінансовим меморандумам та
     заявам про підтвердження умов виконання проектів.
234. Більші зусилля необхідні для уникнення невиправданих затримок у реалізації проектів.


VI. ІНСТИТУЦІЙНІ ПОЛОЖЕННЯ УПС
Діяльність органів УПС
235. З часу набуття чинності УПС проводилися щорічні саміти Україна-ЄС, засідання Ради та
     Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС, а також постійні зустрічі на всіх рівнях
     у контексті політичного діалогу (див. розділ III). Здійснюються постійні контакти на рівні
     експертів в рамках підкомітетів (у 2001 році їх кількість було зменшено до чотирьох) та
     робочих груп, що діють в структурі підкомітетів, де це було необхідним. В рамках існуючої
     структури між сторонами встановилися гарні контакти, через регулярні зустрічі, які
     забезпечили всебічний обмін думками. Проте діалог частіше відбувався у вигляді обміну
     інформацією, ніж у вигляді підготовки рішень та розв’язання проблем. Обидві сторони
     висловили бажання більш ефективно використовувати інститути УПС для розв’язання проблем
     та реалізації політичних рішень. Розроблення плану-графіку за ЮВС є останнім прикладом
     потенційно ефективного інструменту пріоритезації співробітництва та забезпечення поступової
     реалізації рішень. Трансформація співробітництва у більш прозоре, прагматичне, ефективне та
     результативне, а також посилення щоденних робочих контактів між ЄС та органами влади
     України є бажаним.


ОЦІНКА ТА ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
236. Інституційні положення УПС щодо здійснення співробітництва між Україною та ЄС надають
     структуровані рамки для формального діалогу та обміну інформацією з усіх питань
     співробітництва, а також для здійснення регулярних контактів з широкого спектру питань, що
     виникають між сторонами. Необхідно підвищити ефективність цих рамок для того, щоб
     партнерство Україна-ЄС відповідало проблемам та потребам обох сторін. Потрібно краще
     використовувати існуючі органи, результатом чого може бути створення нових форм та методів
     співробітництва, враховуючи досвід співробітництва ЄС з країнами-кандидатами.
237. Ця Доповідь висвітлила низку галузей, у яких залишаються давно існуючі проблеми, і знайти
     шляхи їхнього вирішення, які носили б зобов’язуючий характер, буде нелегко. Поглиблення
     прагматичного та прозорого співробітництва, метою якого є розв’язання проблем та сприяння
                                              35

     цілям УПС, можливе у майбутньому за умови більш ефективного використання існуючої
     структури. Українська сторона висловила потребу зміцнення її інституційних потужностей за
     допомогою ЄС.


Вирішення спорів (ст. 96)
238. У 1998 році, після формальних консультацій (відповідно до ст. 97 УПС) щодо
     дискримінаційних позицій України в автомобільному секторі (див. розділ „Торгівля”), ЄК
     розпочала процедуру вирішення спорів відповідно до ст. 96 УПС. Після невдалого вирішення
     цього спору після передбачених консультацій, у жовтні 1999 року ЄК призначила мирового
     посередника та повідомила Україну, що вона чекає на призначення мирового посередника з її
     сторони протягом двох місяців. Україна не призначила мирового посередника, і спір в рамках
     положень ст. 96 вирішено не було. У травні 2001 року розпочалося обговорення питання
     розробки проекту правил процедури вирішення спорів, які, як сподіваються, будуть незабаром
     прийняті. Ці Правила повинні сприяти вчасному та прозорому управлінню процесом вирішення
     двосторонніх спорів у рамках УПС та їхньому вирішенню.




ПОДАЛЬШЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
239. Прийняття проекту Правил процедури вирішення спорів, який знаходиться на стадії
     обговорення, повинно покращити прозорість, передбачуваність та ефективність процедур
     вирішення спорів у рамках УПС. Необхідно докладати всіх зусиль для того, щоб вирішувати
     спори шляхом консультацій, а Правила процедури вирішення спорів повинні
     використовуватися в останню чергу.
                                                36

           Додаток. Перелік багатосторонніх конвенцій в сфері прав інтелектуальної
                             власності, до яких приєдналася Україна


-   Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів (Паризький акт, 1971 р.);
Закон України „Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних та
художніх творів (Паризький акт, 1971 р.)” №189/95-ВР від 31 травня 1995 року


- Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм та організацій
мовлення (Рим, 1961р.);
Закон України „Про приєднання України до Міжнародної конвенції про охорону інтересів
виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (Рим, 1961 р.)” №2730/III від 20 вересня
2001 року


-   Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків (Мадрид, 1989 р.);
Закон України „Про приєднання України до Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну
реєстрацію знаків (Мадрид, 1989р.)” №1763-III від 1 червня 2000 року


- Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів і послуг для цілей реєстрації знаків (Женева,
1977 р., із змінами 1979 р.);
- Закон України „Про приєднання України до Ніццької угоди про міжнародну класифікацію
товарів і послуг для цілей реєстрації знаків (Женева, 1977 р., із змінами 1979 р.)” №1762-III від
1 червня 2000 року


- Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей
патентної процедури (1977 р., змінений у 1980 р.);
- Закон України „Про приєднання України до Будапештського договору про міжнародне визнання
депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури (1977 р., змінений у 1980 р.)” № 474/96-
ВР від 1 листопада 1996 року


-   Міжнародна конвенція про захист нових видів рослин (UPOV) (Женевський акт, 1978 р.);
- Закон України „Про приєднання України до Міжнародної конвенції про захист нових видів
рослин (UPOV) (Женевський акт, 1978 р.) №209/95-ВР від 2 червня 1995 року


- Паризька конвенція про охорону промислової власності (Стокгольмський акт, 1967 р., із змінами
1979 р.);
-   Закон України „Про приєднання України” №1543-XII від 12 вересня 1991 року


- Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків (Стокгольмський акт, 1967 р., із змінами
1979 р.);
-   Закон України „Про приєднання України” №1543- XII від 12 вересня 1991 року


- Договір про патентне співробітництво (Вашингтон 1970р., змінений та модифікований у 1979 та
1984 рр.);
-   Закон України „Про приєднання України” №1543- XII від 12 вересня 1991 року