MK vlada ekon docl 07 2008 LV red ukv01 by J7G2UPN

VIEWS: 37 PAGES: 28

									    CED         Центр економічного розвитку

_____________________________________________________




     Влада, економіка і суспільство
        (перше півріччя 2008 р.)




                  Київ, липень 2008
Інформаційний бюлетень. Влада, економіка і суспільство.
(перше півріччя 2008 р.) /Керівник проекту – Олександр Пасхавер. Автори:
Лідія Верховодова, Катерина Агеєва, Дмитро Згортюк
________________________________________________________________________________________________




                                            Зміст
       Вступ……………………………………………………………………………….3

1.     Другий прихід до влади помаранчевих політичних сил………………………..4

2.     Стартові умови…………………………………………………………………….4

3.     Відносно «мирний» початок……………………………………………………...6

4.     Програма дій уряду і головні напрямки реальної політики…………………….8

5.     «Президент  прем’єр-міністр»  основна лінія політичного протистояння….9

6.     Параліч діяльності парламенту………………………………………………….11

7.     Інфляція – головна загроза для країни………………………………………….11

8.     Паливно-енергетичні проблеми………………………………………………...17

9.     Основні показники розвитку економіки ………………………………………19

10.    Реакції суспільства………………………………………………………………26




________________________________________________________________________________
   Аналітичний огляд підготовлено за фінансової підтримки Програми
MATRA KAP (малих проектів посольства Королівства Нідерландів в Україні).




                                               2
Вступ
      Аналітичний огляд підготовлено за результатами моніторингу, який проводив Центр
економічного розвитку в грудні 2007 р. - червні 2008 р.
        У листопаді-грудні 2007 р. в Україні відбулася чергова зміна політичної конфігурації влади. У
парламенті виникла Коаліція демократичних сил у складі “Блоку Юлії Тимошенко” (БЮТ) і Блоку
“Наша Україна – Народна самооборона” (НУНС), почав діяти коаліційний уряд на чолі з прем’єр-
міністром Ю.Тимошенко. Таким чином, новітня історія України надала другий шанс помаранчевій
коаліції і Ю.Тимошенко, лідеру однієї з найвпливовіших політичних сил країни, реалізувати свої
можливості у владі.
       Підсумки першого півріччя 2008 р. засвідчили, що досвід гострої політичної кризи 2007 р.,
яка завершилася зміною конфігурації влади, уможливив лише на короткий строк призупинити
протистояння в країні. Досить швидко політична боротьба знову вийшла на передній план, а це
реально означало, що економічна політика влади знову стала формуватися через призму
короткострокових цілей політичної боротьби й зводилася переважно до оперативного реагування на
найбільш гострі виклики.
       За цей період новий уряд досяг певних успіхів: були врегульовані складні проблеми з
постачанням імпортного газу, з профіцитом сформовано державний бюджет, а в червні навіть
вдалося загальмувати стрімке зростання цін на продовольчі товари. Проте саме у цей період
представники влади та експертне співтовариство вперше усвідомили, що країна як органічна частина
світу опинилася перед новими загрозливими глобальними викликами й змушена на них реагувати.
Причому реагувати негайно, оскільки українська економіка за її відкритості швидко долучається до
загального процесу циклічної перебудови світової економіки зі всіма його негативними наслідками.
       Автори вважають цей ракурс аналізу економічної політики влади важливим і
найактуальнішим. Тому в аналітичному огляді реальна економічна політика влади розглядається в
контексті її відповідності цілям і завданням сучасного етапу структурної перебудови української
економіки. Зроблено спробу описати систему реалізації економічної політики (формальні та
неформальні норми), яка склалася натомість старої за останні два роки.
            Велике значення для такого аналізу має оцінка потенціалу української економіки та її
спроможності протистояти зовнішнім шокам. Незважаючи на перманентне політичне протистояння
усіх гілок влади та значною мірою хаотичну економічну політику уряду, українська економіка
продемонструвала внутрішній потенціал розвитку. І це вселяє оптимізм.
        Завершує аналітичний огляд інформація про зміну поглядів суспільства на ситуацію в країні,
у якій констатується зниження рівня підтримки громадянами політичних лідерів. Поки що влада не
може у своїй політиці спиратися на підтримку населення.
       Автори аналітичного огляду: О.Пасхавер (керівник проекту, президент Центру економічного
розвитку), Л.Верховодова (директор Центру), К.Агеєва і Д.Згортюк (консультанти Центру).
       Аналітичний огляд підготовлено за фінансової підтримки Програми MATRA KAP (малих
проектів посольства Королівства Нідерландів в Україні).




                                                 3
 1. Другий прихід до влади помаранчевих політичних сил
       Грудень 2007 р. - перше півріччя 2008 р. – це період, коли після позачергових виборів у
вересні 2007 р. помаранчеві політичні сили знову посіли провідні позиції у владі.
       Правляча парламентська коаліція
       Позачергові вибори мало змінили склад політичних сил, які пройшли до парламенту, але
призвели до кардинальної зміни його політичної конфігурації. Як і в парламенті попереднього
скликання, провідні позиції зайняли три головні політичні сили країни: Партія регіонів – 34,37%,
БЮТ – 30,71%, НУНС – 14,15%. Із попереднього складу залишилася Комуністична партія України
(КПУ) – 5,39%. В аутсайдерах опинилася Соціалістична партія України, її місце зайняв Блок Литвина
(3,96%).
       Після складних переговорів 29 листопада 2007 р. помаранчеві фракції БЮТ і НУНС
зареєстрували у парламенті Коаліцію демократичних сил. 4 грудня за квотою НУНС парламент
очолив А.Яценюк. Коаліція здобула мінімальну кількість голосів – 227 (нижня межа - 226). Це одразу
визначило її вразливість і створило складнощі у проведенні голосування. Забезпечення голосування
перетворилося для коаліції в одну з критичних умов існування.
       Партія регіонів була змушена погодитися на роль опозиції, але не відмовилася від мети
замінити помаранчеві політичні сили при владі. Вона становила потужну опозиційну силу, яка мала
широку електоральну базу, і отже створювала значні ризики для правлячої коаліції і уряду.
       Керівництво 27 парламентськими комітетами розподілилося між фракціями таким чином:
БЮТ – 10, НУНС – 5, Партія регіонів – 6, Блок Литвина і КПУ – по 3 комітети. Опозиція дістала
досить сильні позиції в керівництві парламентських комітетів економічного блоку.
       Кабінет Міністрів України
       Вибір кандидатури на пост прем’єр-міністра став складним завданням для коаліції та
президента. Ю.Тимошенко, з одного боку, мала негативну історію свого першого прем’єрства і була
сильним політичним суперником, що створювало ризики для президента, з другого боку, вона довела
під час виборів, що є беззаперечним електоральним лідером, а її політична сила мала перевагу у
складі коаліції. Умовою участі БЮТ у створенні коаліції було надання цій фракції квоти на пост
прем’єр-міністра. 18 грудня 2007 р. за поданням президента Верховна Рада затвердила кандидатуру
Ю.Тимошенко на посаді прем’єр-міністра.
       Коаліційна угода між фракціями НУНС і БЮТ передбачала паритетний розподіл
міністерських портфелів між цими двома політичними силами. БЮТ одержав квоту в основному на
міністерські портфелі економічного блоку. НУНС – на міністерські портфелі соціального блоку, а
також посади міністрів регіонального розвитку і будівництва, з питань житлово-комунального
господарства, внутрішніх справ, з питань надзвичайних ситуацій. За квотою президента призначені
міністри оборони та закордонних справ.
       Таким чином, у другій половині грудня 2007 р. сформувалася та конфігурація влади, що
почала визначати зміст нинішньої економічної політики в Україні.
       2.     Стартові умови
       Важливими чинниками, що визначили зміст і конкретні форми реалізації економічної
політики в першому півріччі 2008 р., були стартові умови. Саме вони зумовили вектори дій
представників нового складу влади. Суб’єктивні риси характеру політичних лідерів надали лише
певне забарвлення цим діям.
       Україна на новому етапі структурної трансформації
       Сучасний розвиток України проходить під знаком:
       по-перше, циклічних змін, що впливають на Україну як складову частину світової економіки.
Світова економіка змушена кардинально перебудовуватися під тиском зростання цін на традиційні
енергоносії та продовольчу продукцію;



                                                4
       по-друге, структурної трансформації, що розпочалася в Україні після помаранчевої революції.
В країні натомість старої формується нова соціально-економічна та політична система.
       Наразі Україна перебуває на початковому етапі трансформації соціально-економічної та
політичної системи, домінантою якого є створення нового політичного режиму. Причому це
здійснюється переважно ітеративним способом у конфліктній формі. Політичні сили різної
спрямованості свідомо йдуть на загострення протистояння, розглядаючи це як один з ефективних
методів боротьби за владу.
        Звідси характерна для сучасної України перевага політичних процесів і політичних інтересів
над проблемами розвитку економіки. Стратегічні завдання розвитку економіки, що мають бути
основою структурної перебудови на новому етапі історичної трансформації та циклічних змін у
світовій економіці, фактично в уявленні української влади відсунуто на другий план. Причому в
запеклій боротьбі за досягнення політичних цілей досить часто її представники не зважають на
шкоду, якої може бути заподіяно розвитку національної економіки.
       Нові елементи в системі регулювання економічної політики
       Політичний режим країн є своєрідним симбіозом формальних (законодавчих) і неформальних
систем регулювання взаємовідносин. Політичний режим України допомаранчевого періоду базувався
на цілковитому домінуванні неформальної системі регулювання, у якій головним «арбітром»
виступав тодішній президент Л.Кучма, а вертикаль влади була пронизана корупцією. Законодавство
лише обслуговувало цю неформальну систему, внаслідок чого було недосконалим (залишало значне
поле для «ручного» регулювання) і суперечливим. Помаранчева революція зруйнувала існуючий
політичний режим і разом з ним цю усталену систему неформальних взаємовідносин.
      Нині в країні відбувається процес створення нової системи формальних і неформальних норм,
регулюючих взаємовідносини, в тому числі у сфері розробки та реалізації економічної політики.
       Першою спробою впровадження формальних норм, що мали б регулювати взаємовідносини
між головними органами державного управління в рамках нового режиму, стало прийняття
парламентом у грудні 2004 р. змін до Конституції України, які передбачали частковий перерозподіл
повноважень президента на користь парламенту і прем’єр-міністра. Хоча політична реформа мала
розпочатися з 1 січня 2006 р., протягом всього першого періоду перебування помаранчевої команди
при владі вона не була реалізована. Фактичний перерозподіл повноважень між президентом,
парламентом і урядом почався після парламентських виборів у березні 2006 р., коли Партія регіонів
очолила нову коаліцію, а посаду прем’єр-міністра обійняв її лідер В.Янукович. Цей процес
здійснювався, як неодноразово підкреслювали політологи, політично некоректно і переріс у спробу
монополізації влади. Закон «Про Кабінет Міністрів України», проведений урядом в 2007 р. через
парламент, фактично позбавив президента можливості впливу на економічну політику уряду.
      Під час гострого політичного протистояння президент за вагомої підтримки з боку тодішньої
помаранчевої опозиції зумів частково відновити свої позиції у системі влади. Зокрема, він забезпечив
собі формальні й неформальні інструменти впливу на економічну політику існуючого уряду
В.Януковича. Ця нова система утвердилася після позачергових виборів 2007 р., коли до влади
прийшли помаранчеві політичні сили, що демонстрували підтримку президенту. Вона включає:
       Неформальні норми:
               проведення постійних «круглих столів» за участі президента, голови парламенту і
прем’єр-міністра, на яких узгоджуються основні пріоритети державної політики;
               оприлюднення оцінок діяльності уряду, а також визначення позиції щодо тих чи
інших проблем економічної політики у публічних листах президента до прем’єр-міністра.
       Формальні норми (альтернативні канали реалізації повноважень):
               для контролю над економічною політикою уряду президент використовує
повноваження голови Ради національної безпеки та оборони (РНБО). Рішення Ради, які фіксуються
указами президента, є обов’язковими для виконання урядом1;

1
  Приклади: Укази Президента України від 06.03.2008 р. № 200/2008 “Про рішення Ради національної безпеки і
оборони України від 15 лютого 2008 року “Про забезпечення національних інтересів і національної безпеки у
сфері приватизації та концептуальні засади їх реалізації”; від 16.05.2008 р. № 449/2008 “Про рішення Ради

                                                    5
               з метою оперативного втручання у діяльність уряду застосовується механізм відміни
рішень Кабінету Міністрів України з одночасним поданням звернення до Конституційного суду
України2;
               впроваджена реальна «вертикаль» президентської влади через інститут голів
облдержадміністрацій. Уряд може використовувати цей канал влади тільки під контролем самого
президента або його секретаріату.
       Використання президентом альтернативних каналів для реалізації своїх повноважень
фактично не суперечить нормам Конституції України. Однак більшість з цих каналів і механізмів має
спеціальне призначення, наприклад, вони використовуються тільки в ситуації, коли виникає ризик
для забезпечення національної безпеки або порушення конституційних вимог. Але нині вони
функціонують як постійно діючі канали, через які президент здійснює оперативний контроль над
діяльністю уряду в економічній сфері.
       Прем’єр-міністр Ю.Тимошенко розцінює такі дії президента як спробу блокувати діяльність
уряду з політичних мотивів. Наприкінці липня 2008 р. міністр Кабінету Міністрів України П.Крупко
в публічному інтерв’ю оприлюднив таку інформацію: за перше півріччя 2008 р. президент відмінив
близько 40 рішень уряду, в тому числі 13 постанов, деякі рішення зупинялися двічі3.
      Втручання президента в економічну політику уряду сприймається як надмірне і починає
викликати критику з боку окремих представників Європейського парламенту4.
       3.      Відносно «мирний» початок
       Пам’ять про гостру політичну кризу, що призвела до зміни політичної конфігурації влади, а
також потреба опозиції та влади опанувати свій новий стан спочатку змусили всі політичні сили
уникати протистоянь і по можливості шукати компромісів. Причому це супроводжувалося
публічними демонстраціями «мирних» намірів.
      На першому етапі (грудень 2007 р. - лютий 2008 р.) президент, прем’єр-міністр і парламент,
включаючи коаліцію і опозицію, діяли значною мірою солідарно.
       Прийняття Закону про Державний бюджет на 2008 рік
      Прийняття Закону про Державний бюджет на 2008 рік стало першим прикладом стратегічного
компромісу між головними політичними силами країни після позачергових виборів.
       Уряд В.Януковича підготував у вересні 2007 р. проект державного бюджету на 2008 рік.
Проте політична криза 2007 р. і недієздатність парламенту унеможливлювали прийняття основного
фінансового документа країни. Бюджетний процес опинився під загрозою зриву.
       Однак новий парламент і уряд за підтримки президента спромоглися вгамувати свої
політичні амбіції і досягли згоди про прийняття за основу підготовленого попереднім урядом проекту
бюджету. За тиждень уряд Ю.Тимошенко оновив текст проекту бюджету: було здійснено корекцію
макроекономічних показників з огляду на нову ціну на газ і розширення соціальних програм. 28
грудня Верховна Рада за підтримки 235 народних депутатів прийняла Закон України «Про
Державний бюджет України на 2008 рік», а вже 30 грудня Закон підписав президент.
       Закон про бюджет був затверджений парламентом і підписаний президентом за умови, що
Кабінет Міністрів забезпечить до 1 березня 2008 р. внесення до нього змін з урахуванням нових
показників соціально-економічного розвитку країни.




національної безпеки і оборони України від 16 травня 2008 року “Питання Фонду державного майна України”;
Указ Президента України від 04.06.2008 р. № 514/2008 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони
України від 30 травня 2008 року “Про висновки Міжвідомчої робочої групи з вивчення питань додержання
законодавства при укладенні та виконанні Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах
Прикерченської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря, між державою Україна та компанією
“Венко Інтернешнл лтд»” тощо.
2
  Наталия Яценко. Конституционная «балалайка». – Зеркало недели, 19 июля – 1 августа 2008, №27. – С. 1, 3.
3
  http://www.dt.ua/1000/1550/63633/?ptintpreview
4
  http://ua.proua.com/print.php?p=news/2008/07/21/110944.html

                                                    6
       Приєднання до СОТ
       Підготовка до приєднання України до СОТ тривала 14 років. Останні процедури не вдалося
завершити у 2006 р. уряду Ю.Єханурова, у 2007 р. – уряду В.Януковича. Зокрема, уряд В.Януковича
не погодився на вимогу ЄС щодо скасування низки експортних мит (вивізне - на металобрухт,
насіння соняшника, шкіру, ввізне – на автомобілі).
       Президент В.Ющенко, парламентська коаліція і уряд Ю.Тимошенко розглядали членство у
СОТ як важливий крок до інтеграції України у світову економічну систему. З цим нова влада
пов’язувала значний економічний виграш для країни5. Тому новий уряд одразу продовжив
переговори з ЄС. В результаті була досягнута згода між сторонами: український уряд погодився не
збільшувати кількість мит і їх розмір. Вивізне мито було скасоване на металобрухт, насіння
соняшника, шкіру та живу худобу. Експерти називають прецедентом, коли від країни-претендента на
приєднання до СОТ домоглися відміни експортних мит до впровадження зони вільної торгівлі6.
      В результаті 5 лютого був підписаний довгоочікуваний Протокол про вступ України до СОТ.
А вже 10 лютого Верховна Рада України фактично одностайно (за винятком КПУ) ратифікувала
Протокол про приєднання України до СОТ.
       Паралельно парламент продовжив адаптацію українського законодавства до вимог СОТ. Із 10
законів в лютому 2008 р. Верховна Рада затвердила 5. Решта законів викликала дискусії, оскільки
вони стосувалися питань стимулювання розвитку агропромислового комплексу в рамках вимог СОТ
(наприклад, скасування нульової ставки ПДВ для виробників м’ясо-молочної продукції). Президент
не підписав закон «Про Митний тариф України», яким передбачалося зменшення митних ставок по
21% товарної номенклатури, що могло погіршити позиції на внутрішньому ринку вітчизняних
виробників і звузити базу надходжень до державного бюджету7.
       Україні вдалося домогтися встановлення адаптаційного періоду, протягом якого будуть
розроблені спеціальні компенсаційні методи підтримки для аграрних виробників. Парламент
окремим дорученням зобов’язав уряд у місячний термін затвердити план адаптації вітчизняної
економіки до умов СОТ.
       16 травня Україна офіційно стала 152 членом СОТ, що об’єднує 97% міжнародного
торговельного обороту. Після приєднання до СОТ Україна зразу ввійшла до складу Робочої групи зі
вступу Росії до СОТ.
       Інтеграція до ЄС
       У сучасній Україні інтеграція до ЄС стала визнаною суспільством політикою. У Коаліційній
угоді та проекті Програми діяльності нового уряду євроінтеграція вперше визначена пріоритетом,
насамперед внутрішньої, а не лише зовнішньої політики. Ці прагнення підтвердила Ю.Тимошенко,
перебуваючи з першим робочим візитом у Брюсселі 28-29 січня.
       Вступ до СОТ дав старт переговорному процесу про утворення зони вільної торгівлі України
з ЄС. Офіційно його започатковано під час візиту в Україну представника Європейської Комісії з
питань торгівлі П.Мендельсона. Базові домовленості стосуються забезпечення безперешкодного
переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили8.
       У 2009 р. збігає термін Плану дій Україна - ЄС. Головним завданням для України залишається
укладання нової Посиленої угоди. Нинішній уряд має досить амбітні очікування – він сподівається,
що Україна зможе набути статусу асоційованого члена. До прийняття нової Посиленої угоди чинним
є План дій Україна - ЄС від 2005 р., який у березні 2008 р. доповнений 23 новими положеннями. Вони
включають лібералізацію візового режиму поїздок громадян, співробітництво України та ЄС у сфері
енергетики і створення авіаційного простору.
       Поглиблюється двостороння економічна співпраця України та країн ЄС. У травні ЄС скасував
квоти на імпорт металопродукції з України.


5
  http://www.prezident.gov.ua/news/data/17_21908.html
6
  http://www.kommersant.ua/doc.html?D0cID=843279&Issueald=46839
7
  http://www.eizvestia.com/state/full/35990
8
  http://www.prezident.gov.ua/news/data/1_22711.html

                                                   7
       4.      Програма дій уряду і головні напрямки реальної політики
       16 січня Кабінет Міністрів України затвердив Програму дій уряду, яка дістала гучну назву
«Український прорив: для людей, а не політиків». 17 січня її було надіслано на розгляд до Верховної
Ради. Однак Програма й досі парламентом не розглядалася.
       Цей документ був сприйнятий українським суспільством досить неоднозначно. З одного боку,
Програма демонструвала прихильність уряду до стратегічної політики, а формат її публічної
презентації – повагу до громадської думки. З другого боку, критики підкреслювали декларативність
цього документа. Окремі політологи та експерти недарма назвали Програму простою
«інвентаризацією» проблем, які стоять перед країною в різних сферах функціонування суспільства.
Контролювати діяльність уряду за такою Програмою фактично було неможливо.
       Конкретний формат мала лише та частина Програми, в якій визначалися завдання, що могли
забезпечити масову позитивну реакцію населення, тобто такі, що мають електоральний потенціал.
Це, по-перше, кількісні показники щодо суттєвого збільшення основних соціальних стандартів
населення (допомога при народженні дитини та багатодітним сім’ям, розмір мінімальної і середньої
заробітної плати, мінімальної і середньої пенсії); по-друге, зобов’язання про повну компенсацію
протягом двох років втрат населення від знецінення заощаджень у колишньому Ощадбанку СРСР.
       Ці два завдання стали головними і в реальній діяльності уряду. Він сконцентрував свої
зусилля на здійсненні заявлених у Програмі виплат населенню і забезпеченні для цього додаткових
масштабних надходжень коштів до державного бюджету. Саме в цьому уряд виявив найбільшу
наполегливість і послідовність.
        Як видно з даних таблиці 4.1, першим кроком уряду Ю.Тимошенко стало посилення
соціальної спрямованості державного бюджету на 2008 р. При коректуванні проекту бюджету,
підготовленого урядом В.Януковича, новий уряд збільшив видатки на цілі споживання на 10,7 млрд.
грн., або на 6,4%. В тому числі витрати на соціальні виплати були збільшені на 16,5 млрд. грн., або на
57%. Незважаючи на загрозу інфляції, уряд Ю.Тимошенко продовжує і зараз відстоювати свої
соціальні програми. У змінах до державного бюджету, які уряд передав на розгляд парламенту у
липні, за рахунок одержаних понадпланових надходжень коштів пропонується збільшити величину
бюджетних видатків на 24,5 млрд. грн., в тому числі на цілі споживання – на 15,18 млрд. грн.
                                                                                          Таблиця 4.1
                               Розподіл видатків державного бюджету
             Рік                Загальні       Видатки споживання            Видатки розвитку
                                видатки       млн. грн.      % до          млн. грн.     % до
                                бюджету,                   загальної                   загальної
                                млн. грн.                    суми                        суми
                                                           видатків                    видатків
            2005               113830,878     92403,956       81,2         21426,922      18,8
    (уряд Ю.Тимошенко
            2006               139929,362    107991,706         77,2       31937,656        22,8
    (уряд Ю.Єханурова)
            2007                174161,52    131214,882         75,3       42946,638        24,7
     (уряд В.Януковича)
            2008               223921,954    167280,044         74,7       566419,09        25,3
  (проект уряду В.Януковича)
           2008                231902,002    178010,051         76,8       53891,951        23,2
   (уряд Ю.Тимошенко)
  Проект змін до бюджету-      256408,193    193192,136         75,5       62746,057        24,5
           2008


       У перші ж місяці уряд реалізував більшість запланованих соціальних заходів. Обсяг
соціальної допомоги та інших поточних трансфертів за січень-травень 2008 р. становив 126,044 млрд.
грн., що перевищило показник січня-травня 2007 р. на 145,7%. В структурі доходів населення частка
соціальної допомоги і поточних трансфертів збільшилася на 3,6 пунктів у порівнянні з 2007 р. У

                                                  8
травні 2008 р. номінальні доходи населення в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року
зросли на 145,7%9.
       Однією з перших дій уряду стала реалізація запланованої програми з виплати компенсацій
втрат населення від знецінення заощаджень у колишньому Ощадбанку СРСР. Вже 9 січня 2008 р.
своєю постановою уряд затвердив механізм виплати компенсацій для громадян. На це в поточному
році було визначено загальну суму в розмірі 6,0 млрд. грн. В залежності від виду розмір компенсації
в розрахунку на 1 особу становив 500 або 1000 грн.10. За оперативною інформацією Ощадбанку
України, станом на 11 липня уряд здійснив 30 фінансових траншів. За цей період на поточні та
вкладні рахунки 6,08 млн. громадян зараховано компенсації на 5,554 млрд. грн.
        Як основне джерело поповнення державного бюджету на ці цілі уряд визначив приватизацію
стратегічних підприємств і земельних ділянок, на яких розташовані державні об’єкти. У бюджет на
2008 р. уряд одразу заклав великі планові показники надходження коштів від продажу державних
об’єктів у розмірі 8,6 млрд. грн. і земельних ділянок – у розмірі 4,2 млрд. грн. Крім цього, уряд
сподівався на великі понадпланові надходження від приватизації у розмірі 12 млрд. грн., які мали
цільове призначення – виплата компенсацій втрат населення від знецінення вкладень у колишньому
Ощадбанку СРСР.
        Однак реалізувати ці плани щодо формування дохідної частині бюджету за рахунок
приватизації уряду не вдалося. В результаті у державний бюджет від приватизації були перераховані
307,3 млн. грн., що становило тільки 3,4% річного плану. Обсяги надходження коштів до бюджету у
2008 р. становили від відповідного показника 2007 р. лише 23,3%11.
       Як і в 2005 р., уряд Ю.Тимошенко знову продемонстрував блискавичну спроможність
наповнювати бюджет за рахунок жорсткого адміністрування податків і зборів. Посилення контролю
забезпечило виведення доходів господарюючих суб’єктів із тіні. У січні-травні доходи державного
бюджету становили 89,4 млрд. грн., що перевищило показники відповідного періоду минулого року
на 51,6%. Основні доходи забезпечили Державна митна служба і Державна податкова адміністрація –
79,1 млрд. грн. Державний бюджет у травні зведено з профіцитом у 6,1 млрд. грн.12.
       5.      „Президент – прем’єр-міністр” – основна лінія політичного протистояння
       Позачергові вибори у вересні 2007 р. лише на короткий термін зменшили напруження
боротьби за владу. Причому політичне протистояння між помаранчевими силами та Партією регіонів
було ускладнене незгодами серед помаранчевих. Основна лінія протистояння всередині
помаранчевих сил - «президент - прем’єр-міністр». У січні - травні 2008 р. між ними точилася
«приватизаційна війна». Приватизація перетворилася на об’єкт політичного протистояння, оскільки
прем’єр-міністр намагалася використати її як засіб досягнення не економічних (реформа власності), а
переважно політичних цілей (боротьба за електорат). Саме так урядові дії, за оцінками політологів,
були сприйняті президентом і політичною елітою країни.
       Одним із поширених способів передвиборної боротьби в Україні стало змагання
популістських програм, які пропонують населенню різні політичні сили. Під час позачергових
виборів 2007 р. найбільш гучні зобов’язання перед населенням взяв на себе БЮТ. Причому з огляду
на майбутні президентські вибори виконання передвиборних зобов’язань стало для його лідера
Ю.Тимошенко критичним завданням, невиконання якого могло призвести до втрати електорату.
       Головним джерелом додаткових бюджетних надходжень на реалізацію зобов’язань, які
ідентифікувалися з БЮТ, була обрана масштабна приватизація великих стратегічних підприємств. 16


9
  Державний комітет статистики України «Про соціально-економічне становище України за січень-червень
2008 року» - htpp://www.ukrstat.gov.ua
10
   Постанова Кабінету Міністрів України від 09.01.2008 р. №1 «Про виплати в 2008 році громадянам України
компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи Ощадбанку
СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, та облігації Державної цільової
безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов’язання СРСР і сертифікати Ощадного банку
СРСР, придбані на території Української РСР».
11
   http://www.spfu.gov.ua/ukr/news_big.php?id=4753&noanons=noanons&all_news=&page=1
12
   Державний комітет статистики України «Про соціально-економічне становище України за січень-червень
2008 року» - htpp://www.ukrstat.gov.ua

                                                    9
січня уряд затвердив перелік з 19 об’єктів для першочергової приватизації у 2008 р.13. До цього
переліку було включено, по суті, «золотий фонд» української приватизації: Укртелеком, Одеський
припортовий завод, 6 великих енергопостачальних компаній, Київський мотоциклетний завод, 6
підприємств військово-промислового комплексу, в тому числі Турбоатом та інші.
       Основним опонентом політики уряду в сфері приватизації став президент В.Ющенко. Його
негативне ставлення грунтувалося на важливих об’єктивних підставах:
             без передприватизаційної підготовки передача таких підприємств у приватну
власність могла завдати шкоди національним інтересам,
             можна очікувати, що масовий і одночасний викид державного майна на ринок
призведе до зниження цін продажу, особливо за несприятливих умов, що сформувалися на
міжнародних і національних фондових ринках,
             використання коштів від приватизації на виплати населенню створювало б додаткові
стимули для прискорення інфляційних процесів у країні.
       Водночас політологи відзначають, що до розвитку цього гострого конфлікту значною мірою
призвели суб’єктивні причини – наявність політичного суперництва між президентом і прем’єр-
міністром з огляду на майбутні президентські вибори. Приватизаційні плани уряду передбачали
вагомий електоральний виграш, яким намагалася скористатися одна політична сила.
       У цьому сенсі досить показова боротьба між президентом і прем’єр-міністром за зміну
керівництва Фонду державного майна України (ФДМУ). З боку уряду – це був невідкладний крок,
оскільки В.Семенюк-Самсоненко, нинішній голова відомства, з ідеологічних міркувань три останні
роки з успіхом блокувала всі спроби приватизації стратегічних підприємств. З боку президента
збереження на посаді голови ФДМУ, противника приватизації, було реальною можливістю створити
організаційні перепони для приватизаційних ініціатив уряду.
        Ігноруючи визначену законодавством процедуру, в якій головні ролі відводилися президенту і
парламенту, уряд своїми рішеннями вдався до спроби усунути В.Семенюк-Самсоненко з посади
голови ФДМУ й призначити на її місце представника БЮТ народного депутата А.Портнова14. Укази
президента, які відміняли кадрові розпорядження уряду15, були оскаржені у Конституційному суді
України і Окружному адміністративному суді м. Києва. Прем’єр-міністр навіть вдалася до створення
альтернативного апарату відомства в будинку уряду і блокування його рахунків у Державному
казначействі України. Повторні укази президента, підтримка з боку РНБО, опір керівництва ФДМУ
та загроза відставки змусили прем’єр-міністра відступити.
       Приватизаційна активність уряду зрештою була заблокована указом президента, який
призупинив приватизацію стратегічних підприємств до прийняття парламентом Державної програми
приватизації на 2008-2012 роки16. Після цього указу дії уряду в сфері приватизації стратегічних
підприємств набували нелегітимного характеру.
        В результаті приватизація в Україні була в черговий раз заблокована. За січень-червень
2008 р. ФДМУ продав лише 144 об’єктів державної власності, або 54,5% від показника відповідного
періоду 2007 р. В їх складі переважали об’єкти малої приватизації – 111. За цей період не було
приватизовано жодного великого або стратегічного об’єкта.



13
   Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2008 р. №81-р «Про затвердження переліків
господарських товариств, державні пакети акцій (частки) яких підлягають першочерговому продажу,
державних підприємств і відкритих акціонерних товариств, що підлягають першочерговій підготовці до
продажу в 2008 році».
14
   http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/news_article?art_id=110379925&cat_id_35883
15
   Укази Президента України від 07.02.2008 р. № «Про зупинення дії розпоряджень Кабінету Міністрів України
від 6 лютого 2008 року №201-р, №202-р, 208-р» та №107/2008 р. «Про зупинення дії розпоряджень Кабінету
Міністрів України від 6 лютого 2008 року №202-р, №205-р, №206-р і №207-р».
16
   Указ Президента України від 06.03.2008 р. №200/2008 р. «Про рішення національної Ради безпеки і оборони
України від 15 лютого 2008 року «Про забезпечення національних інтересів і національної безпеки у сфері
приватизації та концептуальні засади їх реалізації»у з розроблення концепції вдосконалення законодавства з
питань приватизації».

                                                    10
       6.     Параліч діяльності парламенту
      «Мирний» період співіснування політичних сил, що складають коаліцію і опозицію у
парламенті, закінчився досить швидко.
      Першим приводом для загострення протистояння в парламенті стала заява президента, голови
парламенту і прем’єр-міністра щодо готовності України приєднатися до Плану дій щодо членства
України у НАТО. Блокування роботи парламенту з цього приводу з боку опозиції тривало протягом
лютого - березня 2008 р.
       Досить несподівано для парламентської практики до таких самих деструктивних способів
досягнення своїх цілей почала вдаватися і фракція БЮТ, що входить до правлячої коаліції. Вперше
це сталося 13 травня, коли протистояння, що виникло поміж президентом і прем’єр-міністром, було
перенесено до парламенту. Фракція БЮТ заблокувала виступ В.Ющенка із щорічним
президентським зверненням, вимагаючи прийняття парламентом пакета запропонованих урядом
законопроектів.
        На початку червня розпочався новий виток протистояння між коаліцією і опозицією, який
поставив парламент на межу кризи. Приводом чергового протистояння став вихід двох народних
депутатів зі складу коаліції, в результаті чого чисельність депутатів у її складі скоротилася до 225
осіб (нижня межа більшості – 226 осіб).
        Коаліція і опозиція зайняли непримиренні позиції. Політичні сили, що входять до коаліції,
відмовилися визнати факт її розпаду. Опозиція ж одразу розпочала відкриту боротьбу за зміну влади.
Три фракції – Партія регіонів, КПУ і Блок Литвина – демонстративно відмовилися від участі в
голосуванні щодо важливих соціальних законопроектів з метою довести неспроможність коаліції
виконувати функції більшості парламенту. 18 червня 50 народних депутатів від фракції Партії
регіонів надіслали до Конституційного суду України подання, в якому зазначалися підстави для
визнання розпаду діючої коаліції. 20 червня у Верховній Раді зареєстровано проект постанови про
відставку діючого Кабінету Міністрів, який подали депутати з фракції Партії регіонів.
        За цих умов фракція БЮТ зробила спробу переломити ситуацію і 19 червня в свою чергу
заблокувала роботу Верховної Ради, вимагаючи від народних депутатів прийняття закону про
імперативний мандат. Це уможливило б за рахунок ротації відновити чисельний склад існуючої
коаліції.
       Діяльність парламенту впродовж першого півріччя 2008 р. була малорезультативною.
Основну увагу народних депутатів поглинули суперництво і відкрита боротьба за владу. За півроку
проведено лише 19 пленарних засідань, що становило менше 40% від кількості запланованих.
Причому частина з цих засідань була неповноцінною, оскільки через виникаючі суперечки між
опозицією і коаліцією вони закривалися достроково. За цей період із 472 законопроектів, які
включено до порядку денного, було розглянуто й прийнято лише близько 40. Парламент не розглянув
такі важливі для економіки країни питання, як Програма діяльності уряду, антиінфляційне
законодавство, внесення змін до бюджету на 2008 р., розгляд кадрових питань ФДМУ, затвердження
Державної програми приватизації на 2008-2012 роки та ін.
       У червні гострота протистоянь всередині парламенту досягла піку. Як і в 2007 р., парламент
знову опинився на межі кризи, оскільки навіть технологічно не міг функціонувати. За оцінками
політологів, непримиренність опозиції та коаліції може привести країну до нових позачергових
виборів.
       7.     Інфляція – головна загроза для країни
       Міжнародні й українські експерти вважають інфляцію головною загрозою для України, навіть
більшою, ніж зменшення темпів економічного зростання. Інфляція в Україні розгортається на тлі
несприятливих світових тенденцій, які потребують системних і послідовних дій з метою запобігти
негативним наслідкам. А це є найслабкішою ланкою у діях всіх українських урядів, включаючи й
нинішній уряд Ю.Тимошенко.
       Світові тенденції
      На сьогодні у світі спостерігається зростання цін на всі ключові товари – енергоносії,
продовольчі товари, сировину тощо. Причому в останні два роки темпи інфляційних процесів

                                                11
підживлюються в основному за рахунок зростання цін на продовольчі товари. Внесок зростання цін
на продовольчу продукцію у загальній індекс споживчих цін становить у Китаї 89%, країнах
Європейського Союзу – 35%, Росії, Чилі, Бразилії – перевищує 50%17. За розрахунками
інвестиційного банку Goldman Sachs, глобальний індекс цін на продовольчі товари досяг у 2006 р.
126%, у 2007 р. – вже 141%18. За оцінками експертів, до 2010 р. можна очікувати подальше значне
зростання цін на цю групу товарів (2004 р.  100%): кукурудза – 176%, пшениця – 204%, рис – 213%,
соя – 144%, соєве масло – 153%, цукор – 190%19.
        До зростання світових цін на продовольчі товари призводять два довготривалі глобальні
чинники: по-перше, зростання цін на енергоносії, що викликатиме значне підвищення рівня витрат на
виробництво продовольчих товарів; по-друге, стале зростання попиту на продовольчі товари за
рахунок збільшення чисельності населення, зростання споживання сільгосппродукції населенням
країн, які швидко розвиваються (особливо Китаю та Індії), поширення виробництва біопалива. У
2007р. – першому півріччі 2008 р. ситуацію ускладнив неврожай у багатьох країнах світу.
       За прогнозами міжнародних аналітиків, 2008 р. – це початок нового витка збільшення світової
інфляції. Англійський банк NSBC прогнозує в поточному році збільшення світової інфляції на рівні
3,6% (проти 2,8% у 2007 р.), у країнах, що розвиваються, – до 6,6% (2007 р. – 5,5%). Американський
банк Merrill Lynch збільшив свій прогноз світової інфляції з 3,4% до 4,2%, оскільки, за висновками
його аналітиків, із 10 індикаторів, що впливають на її зростання, 7 вже «закипають»20.
       Ситуація в світі створює нові зовнішні шоки, з якими доводиться стикатися всім країнам. Для
сучасної економічної політики розвинених країн характерне постійне антиінфляційне таргетування,
комплексний підхід до вирішення проблем, який передбачає застосування як монетарних, так і
економічних заходів. Оскільки інфляційні процеси мають об’єктивні й довготривалі причини, то
значне місце в політиці країн займають питання розвитку сільськогосподарського виробництва та
вирішення енергетичних питань (альтернативні види палива і енергозбереження).
        Фактори інфляції в українській економіці
       Уряд Ю.Тимошенко розпочав діяльність у той час, коли в Україні під впливом зовнішніх і
внутрішніх чинників уже розкручувалася інфляційна спіраль: 2005 р. – 110,3%, 2006 р. – 111,6%,
2007 р. - 116,6%. У перші місяці 2008 р. інфляція в країні помітно пришвидшилася і вже за перше
півріччя становила 115,5%. За темпами інфляції Україна значно випереджає інші країни світу.

                                         Рисунок 7.1. Зміна індексу споживчих цін21
                                    (наростаючим підсумком у % до грудня попереднього року)


           120
                                                              114,6        115,5
           115                                     113,1                                                                                      116,6
                                       109,7                                                                                      114,2
           110                                                                                                          111,7
                           105,7
                                                                                                             108,6
           105 102,9                                                                               106,2
                                                                                      105,2
                                                                           104,2
           100                         101,3       101,3      101,9
                     100,5 101,1
            95
                                                                                                                                               грудень
                                        березень




                                                                                                             вересень



                                                                                                                        жовтень
                                                                            червень




                                                                                                   серпень




                                                                                                                                   листопад
                                                                                       липень
                 січень




                                                    квітень



                                                               травень
                            лютий




                                                                    2007                        2008




17
   http://www.rosinvest.com/printnews/393004
18
   http://kontrakty.ua/content/view/3257/39/
19
   Дані DECPG.
20
   http://www.rosinvest.com/printnews/393004
21
   http://www.ukrstat.gov.ua

                                                                           12
       Водночас із зовнішніми значною мірою це обумовлено дією специфічних внутрішніх
чинників. Серед факторів, що стимулюють в останні роки інфляцію в Україні, можна визначити
декілька головних.
       Зростання цін на імпортовані паливно-енергетичні ресурси – головний зовнішній чинник.
Починаючи з 2006 р., вартість імпортованого природного газу постійно і значно зростає: 2005 р. – 50,
2006 р. – 95, 2007 р. – 130, 2008 р. – 179,5 дол. США за 1000 куб. м (приріст, відповідно, на 190%,
136,8% і 138,1%). В перспективі на Україну очікує зростання цін на газ до світового рівня. Цей
чинник є головним, що обумовлює зростання витрат на виробництво і цін на продукцію. За
розрахунками експертів, з травня 2007 р. по травень 2008 р. в середньому внесок фактора збільшення
витрат на розгортання інфляції в Україні становив 65%22.
        Зростання цін на продовольчі товари. Динаміка споживчих цін в Україні має порівняно
високий ступінь залежності від динаміки цін на продовольчі товари (їх внесок у формування рівня
споживчих цін становить більше 50%)23. Різке зростання попиту з боку населення на продовольчу
продукцію в останні роки є наслідком реалізації урядами, починаючи з 2004 р., масштабних
соціальних програм. Вони охоплюють переважно ті прошарки населення, у споживанні яких частка
продовольчої продукції сягає 70%. Тому додатковий тиск платоспроможного попиту населення
концентрується на обмежених сегментах продовольчого ринку. Причому збільшення
платоспроможного попиту населення значно випереджає динаміку зростання продуктивності праці,
тобто пропозицію товарів власного виробництва. Номінальні доходи населення у розрахунку на одну
особу зросли у 2005 р. на 136,0% (ВВП – на 102,6%), у 2006 р. – на 128,2% (ВВП – на 107,0%), у 2007
р. - на 130,6% (ВВП – на 107,3%), у січні-травні 2008 р. – на 145,7% (ВВП – на 106,3%). До того ж,
Україна у 2007 р. потрапила у зону неврожаю, який охопив величезні регіони світу. В результаті
цього обсяги сільськогосподарського виробництва у грудні 2007 р. до грудня 2006 р. становили
94,4%.
       Штучне зміцнення фіксованого обмінного курсу національної валюти. Серед монетарних
чинників експерти особливу роль у стимулюванні інфляції відводять політиці утримання стабільного
обмінного курсу української гривні до долара США. Зміцнення національної валюти здійснюється
шляхом постійного викупу Національним банком України (НБУ) надлишку валюти, що
супроводжується емісією гривні та збільшенням грошової маси в обігу.
        Монополізація і слабка система державного регулювання товарних ринків. Ринкова
трансформація української економіки здійснювалася досить безсистемно і тому для неї характерний
високий рівень фактичного контролю на товарних ринках з боку виробників ї торгових посередників
як у державному, так і приватному секторах. Державна регуляторна система в країні діє без належної
ефективності. Тому спекулятивний мотив зростання цін на товари став досить поширеним явищем в
Україні. По деяких групах товарів зростання цін періодично випереджає реальні темпи зміни
чинників, що впливають на збільшення витрат на виробництво та реалізацію товарів.
        Збільшення обсягів побутових кредитів. З 2007 р. відзначається штучне зростання попиту на
споживчі товари з боку населення в результаті спрощення можливості одержати побутові кредити у
банківських, фінансових організаціях, роздрібній торгівлі. До квітня 2008 р. банки постійно
збільшували обсяги кредитування, в результаті чого в країні виник кредитний бум24. В першому
півріччі загальна сума боргів фізичних осіб становила 184 млрд. грн. (дещо занижена звітність)25.
       Політична нестабільність. За останні 2,5 роки відбулися три зміни політичної конфігурації
влади. Постійні політичні протистояння погіршують інвестиційний клімат у країні. Це не сприяє
інвестиційній діяльності компаній і, як наслідок, стримує виробництво, тобто обмежує товарні
пропозиції на внутрішньому ринку країни.
       2008 р.: додаткові фактори інфляції
       За оцінками українських аналітиків, за перші п’ять місяців 2008 р. різко посилився вплив на
розвиток інфляції чинників, які формуються попитом. За розрахунками експертів, якщо з травня

22
   www.zn.ua/2000/2020/63235/
23
   http://www.ukrstat.gov.ua
24
   Юрий Сколотяный. «Возможно, потеряем в динамике, но точно выиграем в качестве». – Зеркало недели, 19
июля – 1 августа 2008, №27. – С. 6.
25
   Express-экспертиза, №4, июль 2008. – С. 13.

                                                   13
2007 р. по травень 2008 р. в середньому збільшення впливу попиту на загальну інфляцію становило
35%, то з початку 2008 р. вже 38,4%, а в травні сягнуло 77%26.
      Стрибкоподібне зростання грошових виплат населенню. Аналітики солідарні в тому, що сама
по собі запланована урядом Ю.Тимошенко сума виплат населенню теоретично не становила
критичного ризику для розвитку економіки країни. Ці виплати стали додатковим потужним
чинником інфляції через практичні способи їх реалізації.
        Виплати населенню грошей здійснювалися у великих розмірах, до того ж вони проводилися в
основному в перші два місяці 2008 р. Так, обсяг соціальної допомоги та інших поточних трансфертів
у січні-травні 2008 р. становив 126,04 млрд. грн., що перевищило показник відповідного періоду
2007 р. на 39,55 млрд. грн., або в середньому на 145,7%. Достатньо високий показник сам по собі.
Проте пік зростання соціальних виплат припав на січень-лютий. Перевищення показників до
відповідного періоду попереднього року у січні становило 157,6%, у лютому – 149,7%27. На 11 липня
2008 р. уряд профінансував виплату компенсацій населенню від знецінення заощаджень у
колишньому Ощадбанку СРСР у сумі 5,55 млрд. грн. (92,5% річного плану), причому більше
половини виплат була здійснена у січні (35,4%) і лютому (20,8%)28.
       Високі інфляційні очікування. Експерти одностайно відзначають додатковий вплив на
зростання споживчих цін високих інфляційних очікувань, що виникли у населення в результаті
необережних виступів політичних суперників і реального падіння курсу долара США, що є основною
валютою, в якій населення зберігало свої заощадження. Індекс інфляційних очікувань, що постійно
розраховується Gfk Ukraine і Міжнародним центром перспективних досліджень, у лютому 2008 р.
досяг найвищого показника з 2000 р. – 190,129. Населення України своєрідно відреагувало на
зростання споживчих цін – з’явився ажіотажний попит (бажання швидко перетворити наявні гроші,
що знецінюються, у товарну масу).
        За січень-травень 2008 р. витрати населення на товари і послуги становили 252,78 млрд. грн.,
що на 77,08 млрд. грн., або на 143,9% перевищило показник відповідного періоду 2007 р. В Україні,
як підкреслюють аналітики, «інфляція розігнала інфляцію», тобто водночас відбувалося зростання
цін і споживання.
        Антиінфляційні заходи
       Високі темпи зростання споживчих цін, особливо на продовольчі товари, одразу викликали
гострий резонанс у суспільстві. З боку президента, парламенту, окремих політиків і експертів почали
лунати настійливі заклики до вжиття урядом і Національним банком України (НБУ) антиінфляційних
заходів.
       План антиінфляційних дій уряду і НБУ на 2008 рік, що був оприлюднений на початку квітня,
є офіційною узгодженою політикою уряду і НБУ, спрямованою на подолання інфляції в країні. Він
включає 57 заходів за такими основними напрямками:
             Стимулювання грошово-кредитної та бюджетної політики на зменшення інфляційного
тиску, обумовленого надлишковим попитом. Утримання бюджетних видатків на запланованому рівні
– 26,1% від ВВП. Спрямування понадпланових надходжень коштів на зменшення дефіциту бюджету.
Обмеження дефіциту бюджету на рівні 1,2-1,5% від ВВП. Здійснення політики збільшення
соціальних стандартів відповідно до зростання продуктивності праці. Перегляд пільг і неефективних
соціальних програм. Перехід до плаваючого обмінного курсу гривні щодо долара США.
            Зменшення тимчасових дисбалансів на продовольчих                ринках,   недопущення
необґрунтованого підвищення цін на окремі соціально важливі товари.
              Стимулювання конкуренції на внутрішньому ринку. Розширення імпорту за рахунок
зниження ввізного мита. Створення державного резерву для проведення товарних інтервенцій.
Закладення з врожаю 2008 р. до державного продовольчого резерву 0,9 млн. т зерна.



26
   http://www.zn.ua/2000/2020/63235/
27
   http://www.ukrstat.gov.ua
28
   http://www.oschadnybank.com/ua/ussrinfo/index.html.php
29
   http://kontrakty.ua

                                                      14
              Підвищення ефективності адміністрування цін (тарифів) на товари (послуги) суб’єктів
природних монополій та послуги житлово-комунального господарства. Заходи з адміністрування цін
на соціально значимі групи товарів (послуг).
            Розвиток фінансового та фондового ринку. Залучення вільних активів суб’єктів
господарювання і вільних доходів населення до сфери інвестиційної діяльності.
             Інші заходи. Підготовка програми розвитку внутрішньої торгівлі. Зниження питомих
витрат палива. Складання балансів попиту та пропозицій за основними видами енергоносіїв і
електричної енергії. Визначення цінового коридору в роздрібній торгівлі на дизельне паливо тощо.
       Як позитивні моменти експерти відзначають органічне сполучення запланованих оперативних
заходів із стратегічними змінами в економіці. В цілому серед заходів ринковий компонент переважає
адміністративний. За своїм змістом більшість заходів адекватно відображають ситуацію в країні.
Водночас експерти зауважують і про суттєві недоліки плану. Частина заходів має загальний характер,
наприклад пропозиції з розробки різних типів програм. Не знайшли відображення такі важливі
напрямки дій, як участь громадян у приватизації, передусім, у приватизації землі, відсутні заходи з
розвитку виробництва сільгосппродукції, зі скасування ПДВ для виробників сільгосппродукції, що
вимагає СОТ.
       Політика уряду. Незважаючи на загрозу інфляції, уряд не відмовляється від своїх планів
подальшого підвищення соціальних стандартів для населення та реалізації зобов’язань з виплати
компенсацій втрат населення від знецінення заощаджень. Підстави для цього уряд вбачає у наявності
значних понадпланових надходжень до державного бюджету. Опонентами уряду в цьому виступають
президент і НБУ, які вимагають від нього спрямування додаткових надходжень на покриття дефіциту
та формування бюджетного резерву на 2009 р. Жорсткий контроль з їхнього боку обмежив в останні
два місяці додаткове надходження грошей в обіг.
       За оцінками міжнародних експертів, у нинішній ситуації продовження урядом політики на
подальше збільшення грошових виплат населенню є категорично неприйнятним, оскільки стимулює
інфляційне зростання, і номінальне підвищення соціальних стандартів перекриватиметься їх
знеціненням через зростання цін30.
       Цілеспрямована антиінфляційна політика уряду в першому півріччі 2008 р. передбачала
заходи оперативного реагування, що мають переважно адміністративний характер:
               Здійснення продовольчих інтервенції з державного резерву (в основному цукру).
             Стимулювання зростання імпорту, в основному м’яса. За січень-червень 2008 р.
ввезено близько 177 тис. т дешевого м'яса.
             Наймасовіший захід – посилення адміністративного тиску на виробників і торгових
посередників, які діють на територіальних ринках. Протягом І півріччя 2008 року органами з
контролю за цінами проведено майже 297,8 тис. обстежень підприємств, у тому числі: понад 153,5
тис. обстежень суб’єктів господарювання, які реалізують продукти харчування. Прем’єр-міністр
зробила невдалу спробу покласти відповідальність за цінову ситуацію на територіальних ринках на
голів облдержадміністрацій. Проти виступили президент і його секретаріат31.
             Спроба обмеження розміру торговельної надбавки на соціально значимі товари.
Президент відмовився підтримати урядовий законопроект, що передбачав встановлення граничного
розміру торговельної надбавки на рівні 15%32.
             Створення тиску на виробників і торгових посередників, які домінують на товарних
ринках, за допомогою антимонопольних органів. Проводилися обстеження мережі супермаркетів,
виробників м’яса, роздрібного ринку палива тощо.
       Монетарні заходи НБУ. За оцінками аналітиків, монетарна політика НБУ зробила помітний
внесок у стримування інфляційних процесів в Україні. Стримуюча грошова-кредитна і валютно-


30
   http://www.proua.com/print.php?p=digest/2008/06/01/150539.html
31
   http://www.president.gov.ua/news/10373.html
32
   http://www.president.gov.ua/news/10142.html

                                                      15
курсова політика з мінімальними втратами для економічної діяльності, за оцінками експертів, може
зменшити в 2008 р. інфляцію на 2-4 пукти33.
       НБУ вдруге з 2005 р. провів ревальвацію гривні, тимчасово припинивши викуп надлишкової
валюти на ринку. Курс української гривні різко знизився з 505 грн. до 485 грн. за 100 дол. США. НБУ
також підготував проект Концепції валютної політики на середньостроковий період, яка передбачає
підвищення ролі національної грошової одиниці й перехід до повної її конвертації Цей крок
підтримується міжнародними аналітиками34. На їхню думку, хоча при цьому збитки для українських
експортерів очевидні, однак наразі для України критичним є стримування інфляції.
       НБУ підтримує політику жорсткого обмеження бюджетних витрат. Його керівництво
виступає проти спроб уряду використати бюджетний профіцит для збільшення витрат на соціальні
програми.
       НБУ посилив контроль над кредитною політикою банків. Банки, які зіткнулися з критичним
зростанням заборгованості з боку фізичних осіб, з квітня змушені були переглянути свою кредитну
політику.
       З квітня 2008 р. почали посилюватися тенденції, які справили синергетичний позитивний
ефект у приборканні інфляції: а) сповільнюються темпи приросту грошової маси в обігу;
б) зменшується спекулятивна складова інфляції в результаті жорстких адміністративних заходів
уряду та антимонопольних органів; в) збільшується пропозиція за рахунок систематичного
поповнення внутрішнього ринку імпортною та власною аграрною продукцією; г) зменшується тиск
інфляційних очікувань з боку громадян завдяки оптимістичним прогнозам щодо врожаю поточного
року.
       У травні темпи зростання індексу споживчих цін різко зменшилися: квітень – 3,4%, травень –
1,5%. В червні вперше індекс цін на продовольчу продукцію опинився нижче загального індексу
споживчих цін. Причому по більшості товарних груп ціни зменшилися абсолютно. Ціни у червні по
відношенню до травня становили: зернові – 97,3%, картопля – 69,9%, капуста – 63,6%, цибуля
ріпчаста – 99,4%, буряки – 99,1%, морква – 98,0%, фрукти та ягоди – 74,0%, цукор – 97,2%, олія –
99,1%, яйця – 86,8%. Традиційно очікується сезонне зниження цін на продовольчу, особливо аграрну
продукцію в липні-вересні.
       Останнім часом аналітики все частіше зазначають, що оперативні заходи монетарного і
адміністративного характеру досягли своєї мети – забезпечили тимчасовий позитивний ефект. Проте
в результаті такої політики в українській економіці утворився досить хиткий баланс, який
підтримується штучно за рахунок надзвичайних заходів. За таких умов економіка стало розвиватися
не може, оскільки звужується база для економічного зростання (обмежується платоспроможний
попит, кредитування виробництва і надходження інвестицій, здійснюються товарні інтервенції, які
блокують власне виробництво тощо). Необхідні базові структурні зміни, що забезпечать, по-перше,
стримування зростання витрат на виробництво продукції і, по-друге, збільшення пропозиції
продовольчих товарів, насамперед аграрної продукції. Але уряд поки що не розпочав реалізацію
системних заходів в цьому напрямку.
       В Україні приборкано тільки інфляцію попиту, але інфляція витрат триває, зберігаючи
відносно високі темпи. Не вирішуються питання збільшення власного видобування енергетичних
ресурсів, виробництва альтернативних видів палива, переходу до енергозберігаючих технологій.
                                                                                                  Таблиця 7.3
                         Індекси споживчих цін і цін виробників промислової продукції

                                 Березень       Квітень        Травень        Червень       Червень до грудня
                                                                                            попереднього року
 Індекс споживчих цін              103.8          103.1         101.3          100.8              115.5
 Індекс цін виробників             106.6          106.6         103.7          104.2              129.4
 промислової продукції

33
     http://www.zn.ua/2000/2020/63235/?printpreview – Зеркало недели, №22, 14-20 июня 2008 р.
34
     http://www.proua.com

                                                          16
       Стратегічним завданням для України є розвиток аграрного виробництва як необхідної умови
збільшення пропозицій продовольчої продукції на внутрішньому ринку. Причому цей напрямок може
стати фактором не лише протидії інфляції всередині країни, а й сприяти зміцненню глобальної
конкурентоспроможності країни за рахунок розвитку сільського господарства. Є всі підстави для
того, щоб Україна відновила свої позиції як світового експортера продовольчої продукції. Проте для
цього необхідно завершити земельну реформу, здійснення якої зволікається, і лібералізувати
економічні умови для припливу інвестицій в аграрний сектор.
       Проведення антициклічної політики, що обумовлюється дією глобальних факторів,
ускладнюється необхідністю вирішення специфічних проблем, наявних в Україні:
       по-перше, є сфери діяльності, реформування яких неминуче призведе до зростання цін і
тарифів (житлово-комунальне господарство, транспорт, охорона здоров’я, освіта);
       по-друге, зберігається високий рівень монополізації української економіки, що уможливлює
домінування на ринку виробників і посередників. У державному секторі – це такі великі компанії, як
ВАТ «Укртелеком», Укрпошта, Укрзалізниця та ін.;
       по-третє (це вже не зі сфери економіки), трансформація економіки України здійснюється в
умовах формування нової політичної системи. Перманентна політична боротьба за владу значно
ускладнюватиме усі системні економічні перетворення35.
       З огляду на це досить песимістично оцінюють перспективи України в боротьбі з інфляцією
окремі міжнародні аналітики. За їхніми висновками, Україна не має необхідного потенціалу і ступеня
сталості, щоб успішно протидіяти внутрішнім і зовнішнім шокам, що виникли. За рейтингом
агентства Standard & Poors, Україна посідає друге місце у групі країн, найбільш вразливих до
інфляційних шоків36.
       8.      Паливно-енергетичні проблеми
       Україна критично залежить від імпорту паливно-енергетичних ресурсів. Частка імпорту у
балансі паливно-енергетичних ресурсів країни сягає 52,3% (граничний рівень становить 50%)37. Тому
головною стратегічною проблемою для країни є розвиток власного видобутку паливних ресурсів і
виробництва нафтопереробної продукції.
       Імпорт природного газу: зміна ціни та компаній-посередників
       Новий прем’єр-міністр Ю.Тимошенко відразу піддала критиці результати переговорів з
Росією попереднього уряду В.Януковича з приводу імпорту газу і заявила про намір кардинально
змінити ситуацію в сфері забезпечення країни паливно-енергетичними ресурсами38.
       За короткий термін уряд відновив позицію НАК «Нафтогаз України» як повноважного
суб’єкта переговорів з Росією і головного розпорядника природного газу всередині країни. Здійснено
комплекс заходів щодо зміцнення його фінансового стану. 12 березня прем’єр-міністр заявила про
підписання угоди між НАК «Нафтогаз Україна» і російським ВАТ «Газпром» щодо усунення з
внутрішнього ринку ЗАТ «Укргаз-Енерго». За цим рішенням НАК «Нафтогаз Україна» самостійно
розмитнюватиме та реалізовуватиме природний газ на території країни39. Натомість ВАТ «Газпром»
отримав право продавати в Україні до 7,5 млрд. куб. м газу на рік. У квітні відповідна ліцензія надана
ТОВ «Газпром збут Україна».
       У лютому-березні 2008 р. тривав конфлікт нового українського уряду з ВАТ «Газпром» з
приводу сплати накопичених боргів за спожитий газ. На адресу України прозвучали погрози про
можливість відключення газопостачання. Домовленості між президентами двох країн лише
тимчасово послабили протистояння. 3 березня погроза з боку ВАТ „Газпром” була реалізована –
обсяги поставок газу в Україну були скорочені наполовину. Зрештою обидві сторони змушені були

35
   Юрий Сколотяный. «Возможно, потеряем в динамике, но точно выиграем в качестве». – Зеркало недели, 19
июля – 1 августа 2008, №27. – С. 6.
36
   http://www.eizvestia.com/state/full/30469. Індекс базується на динаміці інфляції, ступені «перегріву»
внутрішньої економіки, умовах грошово-кредитної політики та значимості внутрішнього ринку боргових
зобов’язань для суверенного емітента.
37
   http://www.me.gov.ua/file/link/119062/file/ekbezpeka_2007.doc
38
   http://www.kmu.com.ua/control/uk/publish/news_article?art_id=102066244&cat_id=43255
39
   http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/news_article?art_id=118245103&cat_id=35883

                                                   17
шукати компромісу. Російська сторона погодилася на ціну погашення боргу у 179,5 дол. США за
1000 куб. м газу, Україна визнала борг і графік його погашення.
       Останнім часом зменшилося напруження у відносинах між Росією і Україною у сфері
постачання газу. Аналітики шукають політичні аргументи на користь того, що Росія дасть згоду на
поетапне збільшення ціни на газ до європейського рівня40. Різке зростання цін на газ може призвести
до катастрофічних наслідків у хімічній промисловості, житлово-комунальному господарстві.
       Власний видобуток паливно-енергетичних ресурсів
       У першому півріччі 2008 р. обсяг видобутку більшості видів паливно-енергетичних ресурсів
дещо перевищив рівень аналогічного періоду попереднього року: природний газ - 9,8 млрд. куб. м.
(100,3%), вугілля готове – 29,9 млн. т (102,7%), електроенергія – 99,7 млрд. кВт-год (102,6%).
Зниження було з видобування нафти сирої - 1558 тис. т (- 4,2%).
       Діяльність уряду у цій сфері в першому півріччі 2008 р. була спрямована, за визначенням
прем’єр-міністра, на боротьбу з корупцією. Резонанс в Україні та за її межами мало ініційоване
урядом позбавлення іноземної компанії «Венко-Інтернешнл Лтд» ліцензії на видобуток енергетичних
матеріалів у межах керченської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря. Офіційний
мотив, який висунув уряд,  неналежна кваліфікація інвестора. Крім цього, уряд прийняв рішення
про вихід України з угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуваються в межах керченської ділянки
надр континентального шельфу Чорного моря. Президент публічно звинуватив уряд у нехтуванні
національними інтересами країни і 18 червня своїм указом скасував відповідні його рішення41.
       У червні уряд затвердив новий порядок проведення аукціонів з продажу ліцензій на
використання надр42. А також публічно проголосив про свої плани підвищити плату за
використанням надр і обмежити площі ділянок, які можуть надаватися для розробки приватним
структурам.
       Виробництво нафтопродуктів
       У першому півріччі 2008 р. в цій сфері склалася найбільш критична ситуація. У порівнянні з
відповідним періодом 2007 р. зменшилося виробництво бензинів на 489,9 тис. тонн (або на 22,2%);
дизельного пального – на 633 тис. тонн (або на 28,8%) та мазуту - на 716,5 тис. тонн (або на 37,7%).
       Виробництво нафтопродуктів перетворилося на непривабливу для інвесторів сферу
діяльності. Аналітики це пов’язують з декількома чинниками:
              зростання світових цін на сировину - нафту;
              труднощі з поставками нафти та газоконденсату, в першу чергу з традиційного
джерела – з Росії. За 4 місяці 2008 р. постачання нафти і газового конденсату зменшилося на 35%, в
тому числі з Росії – на 50%;
             ускладнення умов господарювання (наприклад, скасування режиму сплати ПДВ
векселями при імпорті нафти, встановлення „цінових коридорів”, постійні перевірки цін);
            лібералізація умов імпорту, що призвело до масового наповнення українського ринку
нафтопродуктами з Білорусі та країн Прибалтики.
       Вихід з критичної ситуації, що склалася у сфері переробки нафти в Україні,  це проведення
глибокої модернізації існуючих виробничих потужностей, що без відповідної державної підтримки,
або залучення потужних недержавних інвестицій неможливо. Адміністрування з боку уряду, за
висновками аналітиків, лише наближає кризу в цьому секторі української економіки. Парадокс, але
українським нафтопереробникам стають вигідними тимчасові зупинки виробництва.


40
   Эксперт, 7-13 июля 2008 р., №27. – С. 24-27.
41
   Указ Президента України від 04.06.2008 р. №514/2008 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони
України від 30 травня 2008 року «Про висновки Міжвідомчої робочої групи з вивчення питання додержання
законодавства при укладенні та виконанні Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах
керченської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря, між державою Україна та компанією
«Венко Інтернешнл Лтд».
42
   Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2008 р. №525 «Про затвердження Порядку проведення у
2008 році аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами».

                                                    18
       Заходи з енергозбереження
       Питання енергозбереження в Україні дотепер не стало нагальним практичним завданням ні
для влади, ні для конкретних товаровиробників і споживачів. У першому півріччі 2008 р. президент і
уряд в черговий раз обмежилися демонстрацією своїх намірів активізувати політику в цьому
напрямку.
      28 лютого 2008 р. указом президента були намічені невідкладні заходи щодо забезпечення
використання паливно-енергетичних ресурсів43.
      1) Перед урядом поставлено такі завдання стратегічного характеру:
             розробити та внести до 15 березня 2008 р. на розгляд Верховної Ради України
законопроект щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;
             передбачити в змінах до державного бюджету на 2008 рік фінансування заходів щодо
ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів за окремою бюджетною програмою;
            розробити з урахуванням відповідних норм і правил Європейських Співтовариств та
внести до 1 жовтня 2008 року на розгляд Верховної Ради України проект загальнодержавної
програми ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;
       2) Передбачено зміни в інституційній системі:
             заходи з удосконалення функцій і повноважень Національного агентства України з
питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів;
             створення нового суб'єкта з науково-технічної та науково-технологічної підтримки
виробництва (видобутку) альтернативних видів палива;
       3) Запропоновано значний перелік невідкладних заходів:
             запровадження системи показників і стандартів, встановлення порядку узгодження і
контролю за реалізацією інноваційних та інвестиційних проектів, пов'язаних із використанням
паливно-енергетичних ресурсів;
            удосконалення систем менеджменту з енергозбереження у конкретних галузях;
порядку нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві;
            проведення     необхідних    статистичних            спостережень       за    показниками
енергоефективності, формування інформаційних баз даних;
       4) Визначено заходи, спрямовані на усвідомлення суспільством необхідності підвищення
енергоефективності; а також на створення за участю Національної академії наук України безоплатної
інформаційної бази науково-технічних розробок, проведення конференцій-виставок.
       Зі свого боку уряд оголосив про розробку програми скорочення споживання природного газу.
За словами прем’єр-міністра, виконання заходів, передбачених програмою, уможливить вже до
наступної зими радикально зменшити обсяги природного газу, який споживатиме Україна44.
       9.      Основні показники розвитку економіки45
        Розвиток української економіки в першому півріччі 2008 р. здійснювався під впливом двох
головних чинників – політична нестабільність і високі темпи інфляції. За оцінками експертів, це
створило для неї «подвійний» негативний ефект46. Політична нестабільність і суперництво заважають
консолідації суспільства для вирішенні стратегічних проблем економічного розвитку, що, в свою
чергу, унеможливлює ефективну протидію довгостроковим загрозам, які несе в собі сучасна інфляція.
       Незважаючи на катастрофічні прогнози політичних опонентів, основні макроекономічні
показники розвитку української економіки у першому півріччі 2008 р. зберегли тенденцію до
збільшення, хоча темпи їх зростання виявилися дещо нижчими, ніж у відповідному періоді 2007 р.

43
   Указ Президента України від 28.02.2008 р. №174/2008 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення
використання паливно-енергетичних ресурсів».
44
   http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/news_article?art_id=115691795&cat_id=35883
45
   Державний комітет статистики України «Про соціально-економічне становище України за січень-червень
2008 року» - htpp://www.ukrstat.gov.ua
46
   http://www.zavtra.com.ua/news/econom/77573

                                                   19
Уряду спільно з НБУ у травні-червні вдалося нейтралізувати основну загрозу для економіки країни -
«загальмувати» інфляційне зростання цін на продовольчу продукцію.
       Проте, окрім критики з боку політичної опозиції47, в останній час почали звучати
застереження з боку незалежних аналітиків. Вони вбачають у розвитку української економіки ознаки
негативних тенденцій, що пов’язані з наявністю довгострокових загроз, до нейтралізації яких Україна
фактично ще не приступала. Перші ознаки цих загроз з’явилися у червні, коли спостерігався
відносний спад темпів зростання в цілому по економіці та абсолютне скорочення обсягів
виробництва в окремих видах діяльності. З огляду на це аналітики не виключають можливості
входження української економіки у стадію стагфляції – одночасного падіння виробництва і
прискорення інфляції. Про це офіційно попереджає і НБУ48.
        Валовий внутрішній продукт (ВВП)
       За орієнтовними оцінками, номінальний ВВП за січень-червень 2008 р. становив 429,46 млрд.
грн. Індекс-дефлятор - 133,5%. У січні-червні 2008 р. відносно січня-червня минулого року
зростання реального ВВП сягнуло 106,3% Зростання ВВП в основному відбулося за рахунок
збільшення валової доданої вартості у торгівлі – на 114,8%, переробної промисловості – на 108,9%,
транспорті – на 108,4%. У Міністерстві економіки це пов’язують із сприятливою зовнішньою
кон’юнктурою та високим рівнем внутрішнього попиту49. Аналітики частково пов’язують позитивну
динаміку ВВП з інфляційним зростанням цін. Однак червень 2008 р. став переломним у зростанні
темпів ВВП - хоча й незначно, але вони уповільнилася.

                                                                                                                               50
                      Рисунок 9.1. Зміни реального валового внутрішнього продукту
                       (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)

       110 109,3
                      108,4    108                   107,9
                                          107,9                   107,9           107,7        107,5
       108                                                                                               107,3       107,3      107,2      107,3

       106                                           106,4        106,3
                               106        106,2
                      105,8
       104 104,9

       102

       100
                               березень




                                                                                                                                            грудень
                                                                                                          вересень
                                           квітень




                                                                   червень




                                                                                               серпень




                                                                                                                     жовтень
                                                                                   липень
             січень




                                                      травень




                                                                                                                                листопад
                       лютий




                                                           2007                             2008



        Промисловість
       За перше півріччя 2008 р. обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) становив
317,49 млрд. грн. і збільшився у порівнянні з першим півріччям 2007 р. на 107,5%. Зростання
відмічається майже за всіма основними видами промислової діяльності, крім нафтопереробки. Обсяги
первинної переробки нафти зменшилися на 31,7%. Головний внесок у висхідну динаміку
промисловості зробило машинобудування – 129,3%. Це свідчить про позитивні тенденції у
формуванні функціонально нової структури виробництва.
       У червні в порівнянні з травнем 2008 р. у динаміці промислового виробництва спостерігається
спад, який становив 2,5%, в тому числі у переробній промисловості – 3,0%, у видобувній
промисловості – 0,6%. Найвищі темпи спаду продемонстрували такі важливі для української
економіки галузі, як хімічна та нафтохімічна промисловість (-11,6%), металургійне виробництво та
виробництво готових виробів із металу (-6,0%).

47
   http://www.epravda.com.ua/publications/4871d9db2bc/view_print/
48
   http://www.rada.gov.ua
49
   http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/news_article?art_id=138170758&cat_id=35884
50
   http://www.ukrstat.gov.ua

                                                                             20
                                                                                                                                                                                                              51
                                         Рисунок 9.2. Зміна обсягів промислового виробництва
                                (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)

       120 115,8
                 113,4                          112,5
       115                                                              112,5                 112,1                 111,8                 111,2               110,9               110,7                   111                 110,7                   110,2
       110
                               108,8            107,8                   108                   108                   107,5
       105 105,7
       100
        95
        90
                                                 березень




                                                                                                                                                                                                                                                       грудень
                                                                                                                                                                                   вересень
                                                                         квітень




                                                                                                                     червень




                                                                                                                                                              серпень




                                                                                                                                                                                                          жовтень
                                                                                                                                           липень
             січень




                                                                                               травень




                                                                                                                                                                                                                               листопад
                                лютий




                                                                                                    2007                                              2008



       Сільськогосподарське виробництво
       За перше півріччя 2008 р. виробництво сільськогосподарської продукції у фактичних цінах
становило 31,4 млрд. грн. і порівняно з аналогічним періодом 2007 р. скоротилося на 0,3%.
Зменшення обсягів виробництва в порівнянні з першим півріччям 2007 р. спостерігалося у
господарствах населення (-2,1%), рослинництві (–6,4%), виробництві молока в результаті скорочення
поголів’я корів (–4,2%). Частково спад компенсувався за рахунок зростання виробництва продукції у
сільськогосподарських підприємствах (102,5%), м’яса на забій (102,8%), яєць (106,1%). За перше
півріччя 2008 р. посівні площі збільшилися на 3,6%, при значному зменшенні посівних площ під
цукровими буряками (на 36,0%), сої (на 16,9%), кормових культур (на 11,8%). Зменшення посівних
площ під цукровими буряками, за оцінками, призведе до кризи цукрової промисловості й відповідно
скорочення виробництва цукру в країні52.
                                                                                                                                                                                                                              53
                               Рисунок 9.3. Зміна обсягів сільськогосподарського виробництва
                                (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)


               120
               115
               110 106,9                                                                                                       106,3
                                        105,6               105                                                                                     105,5
               105                                                                 103,4                 102,4
               100                                                                                                                                                      96,6
                          100           100,7               100,2                  100,1                 100,2                 99,7                                                           94,9                  94,3                  94,3                   94,4
                 95
                 90
                                                                                                                                                                                                                                                                  грудень
                                                             березень




                                                                                                                                                                                               вересень



                                                                                                                                                                                                                    жовтень
                                                                                                                                червень




                                                                                                                                                                        серпень




                                                                                                                                                                                                                                           листопад
                                                                                                                                                     липень
                      січень




                                                                                    квітень



                                                                                                          травень
                                        лютий




                                                                                                               2007                                           2008


       Будівництво
       За січень-червень 2008 р. виконано будівельних робіт на суму 27,3 млрд. грн., що на 1,2%
менше проти відповідного періоду попереднього року. Уповільнення відбулося майже за всіма
видами будівельної діяльності. На динаміку будівельних робіт в основному вплинуло скорочення
діяльності підприємств, що здійснюють підготовку будівельних ділянок (-3,6%).

51
   http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2008/0608/135.zip
52
   Роман Якель. «Сахарная отрасль как тест на европейский выбор Украины. - Зеркало недели, 12-18 июля 2008,
№27. – С.10.
53
   http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2008/0608/139.zip; http://www.bank.gov.ua

                                                                                                                               21
          Транспорт
       За перше півріччя 2008 р. перевезено 462,9 млн. вантажів, що перевищило рівень аналогічного
періоду 2007 р. на 107,6%. Вантажооборот зріс на 105,9% і становив 254,2 млрд. ткм. (січень-червень
2007 р. до січня-червня 2006 р. – 102,2%). Найвищі темпи відзначалися в автомобільному (116,4%) і
авіаційному (114,5%) транспорті. Пасажирським транспортом перевезено 4,2 млрд. пасажирів,
пасажирооборот становив 71,5 млрд. пас.км. До аналогічного періоду попереднього року
пасажирооборот зріс на 105,6% (січень-червень 2007 р. до січня-червня 2006 р. – 101,0%).
Магістральними трубопроводами транспортовано 102,7 млн. т вантажів (зростання 105,3%). У
порівнянні з аналогічним періодом 2007 р. транспортовано більше газу на 115,4%, аміаку – на
102,7%. Обсяги транспортованої нафти зменшилися на 21,0%.
          Зовнішня торгівля товарами
        За січень-червень 2008 р. обсяг експорту товарів становив 32,8 млрд. дол. США (до
відповідного періоду 2007 р. - 140,5%). Високі темпи приросту експорту товарів обумовлені, перш за
все, зростанням цін на світових товарних ринках. Найбільшу частку у приріст загального обсягу
українського експорту вклали збільшення вартісних обсягів експорту: металургійної продукції –
149,6%, продукції хімічної промисловості – 118,2%, машинобудівної продукції – 117%.
Випереджаючими темпами зростали експортні поставки до країн Азії – 160,8% і Америки – майже у
два рази. Обсяги експорту збільшилися до країн СНД – 134,7%, Європи – 126,8%.
       За січень-червень 2008 р. імпорт товарів з України становив 40,9 млрд. дол.. США (до
відповідного періоду 2007 р. – 152,5%). Прискорення нарощування імпорту товарів у поточному році
є результатом подальшого збільшення внутрішнього попиту, а також зростання світових цін на
сировину, матеріали та енергоносії. Найбільші внески до приросту вартісних показників імпорту
забезпечили: продукція машинобудування (35%), мінеральні продукти (30,4%) і продукція хімічної
промисловості (13%). У звітному періоді вартісні обсяги імпорту енергоносіїв зросли у 1,5 раза. У
географічному розподілі імпорту товарів тривала тенденція випередження темпів приросту обсягів
імпорту з країн далекого зарубіжжя (160,8%) над імпортом із країн СНД (141,6%).
       Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами досягло 8 млрд. дол.. США (відносно
аналогічного періоду 2007 р. зросло у 2,3 рази). Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив
0,854.
          Прямі іноземні інвестиції
       Обсяги чистого зростання прямих іноземних інвестицій за 6 місяців 2008 р. оцінено в 5,1
млрд. дол. США, що в 1,4 рази більше, ніж у відповідний період минулого року (3,6 млрд. дол.
США). Загалом фінансовий та банківський сектор залишається основною сферою для прямих
іноземних інвестицій. Його частка у першому півріччі 2008 р. оцінена в 63,2% від загального обсягу
вкладених коштів (за перше півріччя 2007 р – 31,3%).
          Оптова і роздрібна торгівля. Ціни
       Оборот підприємств оптової торгівлі становив 489,1 млрд. грн.. Фізичний обсяг оптової
торгівлі в порівнянні з аналогічним періодом 2007 р. збільшився на 108,4%. Оборот роздрібної
торгівлі становив 199,7 млрд. грн., зростання в порівнянні з січнем-червнем 2007 р. досягло 128,8%.
       Індекс споживчих цін у червні 2008 р. в порівнянні з груднем 2007 р. становив 115,5%.
Основний внесок до загального зростання споживчих цін склали індекси цін на продукти харчування
– 124,0%. Перші позитивні ознаки зниження споживчих цін з’явилися у квітні, але як тенденції чітко
визначились з травня. Динаміка індексу цін виробників промислової продукції є більш напруженою,
ніж динаміка індексу споживчих цін. У червні 2008 р. в порівнянні з груднем 2007 р. індекс досяг
129,4%. Причому випереджаюче зростання цін спостерігалося у видобувній промисловості, де індекс
становив 142,4%, переробній – 127,1%.




54
     http://bank.gov.ua/Balance/2008_PB/State_SA1_2008_pr.pdf

                                                        22
       Фінанси
       Криза на світових фінансових ринках поки що не мала значного впливу на Україну. За перше
півріччя поточного року приплив капіталу за фінансовим рахунком оцінено у 9 млрд. дол. США, що в
1,6 раза перевищило аналогічний показник 2007 р. Основним чинником цієї динаміки було
збільшення обсягів надходжень довгострокових ресурсів: прямих іноземних інвестицій (5,1 млрд.
дол. США) і негарантованих кредитів (6,7 млрд. дол. США).
       З початку 2008 р. намітилась тенденція до нарощування довгострокових залучень реальним
сектором: за 6 місяців чисті залучення становили 2,3 млрд. дол. США, що в 1,8 рази перевищило
аналогічний показник минулого року. Банківська система залишається основним позичальником на
зовнішніх ринках – 4,3 млрд. дол. США, але перевищення показника за 6 місяців 2007 р. становило
лише 10,1%.
       Незважаючи на обмеження приватизації стратегічних підприємств, уряду вдалося в січні-
травні 2008 р. сформувати державний бюджет з профіцитом (6,09 млрд. грн.). Дохід державного
бюджету становив 89,36 млрд. грн. (25,7% ВВП). Головним джерелом доходів стали податкові
надходження – 74,3%. Видатки становили 83,27 млрд. грн. Головний напрямок видатків – соціальний
захист та соціальне забезпечення, їх частка у державному бюджеті досягла 24,4%.
       У травні 2008 р. в порівнянні з квітнем відбулося незначне збільшення (на 23 млн. грн.)
наявної грошової маси в обігу України, яка на 1 червня становила 145,87 млрд. грн.
        Вимоги банків України за наданими кредитами на кінець травня збільшилися на 1% і на 1
червня становили 499,5 млрд. грн. Облікова відсоткова ставка НБУ на кінець травня становила 12%.
Відсоткова ставка за кредитам, наданими банками, - 14,8% (квітень 14,5%), за депозитами – 7,1%
(квітень – 7,7%). Зобов’язання банків за коштами, що залучені на рахунки фізичних осіб у
національній та іноземній валюті, протягом травня збільшилися на 0,4% і на 1 червня становили
187,61 млрд. грн.
       Офіційний середньомісячний курс гривні до долара США становив за травень 498,56 грн., за
червень – 485,19 грн. за 100 дол. США.
       Фінансовий результат підприємств від звичайної діяльності до оподаткування (крім малих,
сільськогосподарських підприємств та установ, що утримуються за рахунок бюджету) за січень-
травень досяг 53,67 млрд. грн., що в 1,7 раза більше, ніж за аналогічний період попереднього року.
Прибутковими підприємствами (65,8%) отримано 69,0 млрд. грн. прибутку, що в 1,6 раза більше, ніж
за відповідний період 2007 р. Збиткові підприємства (34,2%) отримали збитків на суму 15,33 млрд.
грн., що в 1,4 раза більше, ніж за відповідний період 2007 р.
       Україна повертається на зовнішній борговий ринок. Міністерство фінансів провело випуск
єврооблігацій на суму 500 млн. дол. США, а банки оголосили про залучення синдикованих кредитів.
Держава нарощує торговий дефіцит: лише за підсумками першого кварталу від’ємне сальдо
поточного рахунку зросло втричі – до 3,6 млрд. дол. США. За останні півтора роки зовнішній борг
України зріс майже вдвічі й досяг 92,5 млрд. дол. США.
       Доходи населення
        Номінальні доходи населення за січень-травень 2008 р. порівняно з січнем-травнем 2007 р.
збільшилися на 145,7%. Інфляція «з’їла» значну частину їх приросту. Збільшення реальних доходів за
цей період становило лише 116,0%. За п’ять місяців 2008 р. у порівнянні з аналогічним періодом 2007
р. витрати населення збільшилися на 140,2%, приріст заощаджень становив 15,09 млрд. грн. У травні
зафіксовані позитивні зрушення у співвідношенні динаміки номінальних і реальних доходів
населення. За місяць номінальні доходи зросли на 0,6%, реальні - на 1,5%.
                                                                                       Таблиця 9.5
                    Порівняння динаміки індексів споживчих цін і заробітної плати
                                                     Травень 2007 у %   Травень 2008 у %
                                                      до травня 2006     до травня 2007
          Індекс споживчих цін                            110,6               131,1
          Індекс номінальної заробітної плати             124,8               137,7
          Індекс реальної заробітної плати                112,8               105,0

                                                23
                                                                                                             Таблиця 9.6
                             Основні показники соціально-економічного розвитку України
                                                                              Темпи зростання, %
                          Фактично за січень–   червень 2008р. до                                          Довідково:
                            червень 2008р.                                січень–червень 2008р. до
                                                травня       червня                                січень–червень 2007р. до
                                                                             січня–червня 2007р.
                                                2008р.       2007р.                                   січня–червня 2006р.
Валовий внутрішній
продукт, млн.грн.                      429456            х        105,4                      106,3                     108,7
Обсяг реалізованої
промислової продукції
(робіт, послуг)1,
млн.грн.                             317489,4            х            х                            х                          х
Індекс промислового
виробництва                                 х       97,5          105,2                      107,5                     111,8
Обсяг продукції
сільського
господарства,
млн.грн.                                31420            х            х                       99,7                    106,3
Виробництво
продукції
тваринництва
     м’ясо (реалізація
     худоби та птиці на
     забій у живій
     вазі), тис.т                      1315,5      105,7          101,9                      102,8                     110,0
     молоко, тис.т                     5714,7      101,2           95,3                       95,8                      94,2
     яйця, млн.шт.                     7845,5       94,6          114,9                      106,1                      98,8
Обсяг продукції
будівництва, млн.грн.                 27345,2            х            х                       98,8                     114,4
Вантажооборот,
млрд.ткм                                254,2       93,5           97,4                      105,9                     102,2
Пасажирооборот,
млрд.пас.км                              71,5      115,6          105,9                      105,6                     101,0
Експорт товарів1,
млн.дол. США                          25646,0            х            х                      135,8                     134,4
Імпорт товарів1,
 млн.дол. США                         34452,4            х            х                      152,3                     135,0
Сальдо (+, –)1,
млн.дол. США                          –8806,4            х            х                            х                          х
Оборот роздрібної
торгівлі, млн.грн.                   199679,3            х            х                      128,8                     126,4
Доходи населення
     Номінальні,
     млн.грн.                         3032011      100,72       143,43                       145,71                   126,81
     реальний наявний,
     %                                      х      101,52       109,93                        116,01                   111,91
Витрати населення,
млн.грн.                              2881051      101,42       138,13                       140,21                   133,31
Середньомісячна
заробітна плата
одного працівника
     Номінальна, грн.                   16731      102,22       139,03                       139,91                   126,21
                                                         2            3                            1
     реальна, %                             х      100,9        105,0                        110,4                     112,11
Кількість
зареєстрованих
безробітних на кінець
періоду, тис. осіб                      538,1       93,9           84,1                            х                          х
Індекс цін виробників
промислової продукції                       х      104,2          143,7                      129,44                   111,04
                                                                                                   4
Індекс споживчих цін                        х      100,8          129,3                      115,5                    104,24
 1
     Дані за січень–травень.
 2
     Травень 2008р. у % до квітня 2008р.
 3
     Травень 2008р. у % до травня 2007р.
 4
     Червень у % до грудня попереднього року.




                                                             24
          Економічні прогнози
       27 червня представлено оновлений експертний консенсус-прогноз показників економічного
розвитку України, який готується Міністерством економіки за участі представників державних
установ і неурядових організацій55. Експерти погіршили очікування щодо інфляції та обсягів
від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі. Як основні ризики розвитку вітчизняної економіки у 2008-
2009 рр. зазначено: політичне напруження, уповільнення темпів розвитку світової економіки, високі
інфляційні очікування населення та виробників, можливе послаблення ділової активності через
жорстку монетарну політику. На середньостроковий період (2010-2012 рр.) передбачаються стійкі
тенденції економічного зростання. При цьому значення всіх прогнозних показників були дещо
погіршені проти попереднього дослідження.
                                                                                     Таблиця 9.7
                   Консенсус-прогноз основних макроекономічних показників
                                                                                           2010-2012
                   Показники                          2008                2009             (середнє за
                                                                                             період)
 Номінальний ВВП, млрд. грн.                        954,6              1184,4              1589,9
 Реальний ВВП, індекс (рік до року)                 106,0               105,5                  105,6
 Індекс споживчих цін, грудень до грудня            121,5               112,6                  109,0
 попереднього року
 Індекс інвестицій, рік до року                     112,2               112,5                  108,5
 Рахунок поточних операцій, млн. дол. США          -13018              -20395              -14892
 Обмінний курс на кінець року, грн./дол. США         4,96                5,07                      -
 Дефіцит бюджету, % до ВВП                            1,4                 1,6                    1,2
 Середня заробітна плата працівників, грн.           1886               2480                   3484


       З урахуванням ситуації, що складається, Світовий банк здійснює постійну корекцію своїх
прогнозів економічного розвитку України у 2008 р. В остатньому за часом прогнозі, який був
оприлюднений у липні 2008 р., аналітики Світового банку підвищили прогноз зростання ВВП та
інфляції56.
                                                                                  Таблиця 9.8
      Зміна прогнозів Світового банку щодо економічного розвитку України у 2008 році*
                     Показники                         Січень 2008       Квітень 2008          Липень 2008
Номінальний ВВП, млрд. грн..                                873,4               914,5             973,8
Реальне зростання ВВП, приріст % (рік до року)               5,5                 5,5                   6,0
Споживання, %                                                7,7                 8,5               10,4
Експорт, індекс (рік до року)                                5,4                 4,7                   4,3
Імпорт, індекс (рік до року)                                 9,6                10,9               14,8
Поточний рахунок платіжного балансу, % від ВВП               -7,8               -8,7               -8,4
Інфляція, індекс, грудень до грудня попереднього            13,8                17,2               21,5
року
Фіскальний баланс, % від ВВП                                 2,0                 2,0                   1,5
Доходи бюджету, % від ВВП                                   40,2                42,7               42,9
Видатки бюджету, % від ВВП                                  42,1                44,6               44,4
Зовнішній борг, % від ВВП                                   48,8                55,1               55,8
Прямий та гарантований борг, % від ВВП                      11,9                11,2               10,4



55
     http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=118930&cat_id=38461
56
     http://siteresources.worldbank.org/INTUKRAINEINUKRAINIAN/Resources/Macro_update_ukr.pdf

                                                     25
             10.         РЕАКЦІЇ СУСПІЛЬСТВА
          Соціологічні опитування, які в останні роки постійно проводять різні аналітичні центри,
   наочно демонструють чутливу реакцію суспільства на дії української влади та її лідерів, а також
   відзначають зміни у ставленні громадян до політичної та економічної ситуації в країні. Опитування,
   які проводилися в грудні 2007 р., свідчать, що спочатку спостерігався сплеск надій суспільства на
   покращення ситуації в країні після позачергових парламентських виборів і зміни влади. Однак
   нинішня влада досить швидко вичерпала аванс довіри, який спочатку надали їй громадяни України.
         Для демонстрації реакцій населення залучено результати опитувань, які систематично
   проводить Український центр економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова57.

                                                                                       Таблиця 10.1
                         Рівень підтримки населенням президента Віктора Ющенка (% опитаних)
                              Повністю підтримую      Підтримую окремі   Не підтримую     Важко
                                                           заходи                       відповісти
         Червень 2008               6,7                    43,3             44,3           5,7
         Березень 2008             11,1                    43,2             41,3           4,4
         Лютий 2008                16,9                    47,9             32,4           2,8
         Грудень 2007              17,6                    38,8             39,9           3,7
         Вересень 2007             14,8                    32,9             49,3           3,0
         Квітень 2007              15,2                    30,9             49,3           4,7
         Лютий 2007                 9,7                    40,4             45,4           4,5
         Жовтень 2006               8,5                     35,7             49,4          6,4
         Травень 2006              17,1                     43,6             35,1          4,2
         Січень 2006               19,4                     32,9             42,1          5,6
         Жовтень 2005              18,1                     44,9             31,9          5,1
         Червень 2005              39,9                     33,4             21,0          5,8
         Лютий 2005                46,7                     26,9             19,8          6,7



                                                                                           Таблиця 10.2
                                Підтримка діяльності уряду України (% опитаних)
                                  Повністю            Підтримую окремі        Не          Важко
                                  підтримую                заходи         підтримую     відповісти
        Червень 2008                     7,1                45,3             40,7          7,0
        Березень 2008                    9,1                44,2             38,7          8,0
        Лютий 2008                   16,6                   48,7             28,7          5,9
        Грудень 2007                 12,2                   37,8             36,1          13,8
        Вересень 2007                10,8                   39,7             43,9          5,7
        Квітень 2007                 16,1                   39,8             38,8          5,3
Вцйвй Лютий 2007                     10,6                   44,2             39,5          5,7
        Жовтень 2006               9,0                      43,1             40,3          7,7
        Травень 2006               6,0                      47,0             37,8         9,2
        Січень 2006                9,0                      42,4             38,0       10,5
        Жовтень 2005               8,3                      51,2             30,8         9,7
        Червень 2005              28,1                      39,9             22,2         9,9
        Лютий 2005                36,4                      35,3             18,8         9,5




   57
        http://www.uceps.org.ua/news.php?news_id=95

                                                             26
                                                                                      Таблиця 10.3
                        Оцінка напрямку розвитку подій у країні (% опитаних)
                                У правильному          У неправильному         Важко відповісти/ не
                              напрямку                напрямку                 відповіли
  Червень 2008                      10,1                    63,7                      26,2
  Березень 2008                     17,7                    56,2                      26,2
  Лютий 2008                        30,6                    43,0                      26,4
  Грудень 2007                      23,3                    52,5                      24,1
  Вересень 2007                     15,2                    67,8                      17,1
  Квітень 2007                      11,9                    65,2                      22,9
  Лютий 2007                        16,3                    63,2                      20,5
  Жовтень 2006                      12,9                    63,9                      23,7
  Травень 2006                      18,7                    58,7                      22,6
  Січень 2006                       17,7                    62,3                      20,0
  Жовтень 2005                      21,2                    56,9                      21,9
  Червень 2005                      42,6                    30,6                      26,8
  Лютий 2005                        50,7                    23,8                      25,5
  Квітень 2004                      20,3                    55,7                      24,0



       Висновки
        У сучасній економічній політиці влади виразно проглядається зв’язок з конкретними
політичними цілями, у тому числі особистими цілями лідерів політичних партій і блоків, а також з
корпоративними інтересами великого національного капіталу, представники якого наразі становлять
активну частину основних політичних сил країни. Причому в цій системі, що сформувалася в останні
роки, політичні інтереси явно домінують.
        Короткострокові політичні цілі та конкретні корпоративні інтереси капіталу
обумовлюють перевагу в економічній політиці влади короткострокових цілей і завдань. Стратегічні
цілі та пріоритети не є домінуючими при виборі тих або інших економічних рішень. Енергію
політичних команд поглинають питання боротьби за утримання або опанування влади. В структурі
дій урядів переважають програми соціальної спрямованості, розраховані на розширення
електоральної підтримки. Серед заходів у сфері економіки пріоритет надається адміністративним, які
дають швидкий, але тимчасовий ефект.
        Політична еліта демонструє неспроможність до компромісів. Перманентні гострі
протистояння часто паралізують діяльність органів влади, що навіть технологічно ускладнює
проведення системної економічної політики. Економіка досить часто використовується для
вирішення політичних проблем, навіть за наявності загрози заподіяння шкоди національним
інтересам.
        Макроекономічні показники розвитку української економіки, незважаючи на
катастрофічні прогнози опонентів існуючого уряду, демонструють збереження тенденції до
зростання. Уряду і НБУ вдалося вгамувати зростання цін на продовольчу продукцію. Разом з цим,
частина аналітиків вважає, що в червні з’явилися ознаки загрозливих тенденцій у розвитку
економіки, які можуть ввести її в стан стагфляції. Українська економіка, з одного боку, зберігає
внутрішній потенціал подальшого зростання цін у зв’язку зі збільшенням витрат на виробництво
продукції у результаті подорожчання енергоносіїв, збільшенням цін у транспорті, житлово-
комунальному господарстві, освіті, охороні здоров’я. З другого боку, може посилитися тенденція
зниження темпів економічного зростання і абсолютного скорочення обсягів виробництва в окремих
видах діяльності.
        Україна опинилася у руслі глобальних процесів, які характеризують сучасний цикл
розвитку світової економіки. Це – зростання цін на традиційні енергоресурси та продовольчу

                                                27
продукцію. Цим зовнішнім шокам країна змушена протидіяти. Причому це потребує проведення
системних структурних перетворень, тобто переходу від оперативного реагування до розробки і
реалізації довгострокової стратегічної політики. Новітня історія країни засвідчила, що це є слабкою
ланкою українського суспільства та його політичної еліти. Українська влада, яка перебуває у стані
перманентного протистояння, не спроможна ефективно й системно управляти процесом структурних
перетворень. В економічній політиці, як і раніше, переважають спонтанні реакції на найбільш гострі
виклики, що виникають.
         З другого боку, глобальні процеси відкривають для України нові перспективні ніші в
структурі світової економіки. Україна має унікальні позиції як головний транзитер природного газу
до країн Європи і є потенційним великим виробником і експортером сільгосппродукції на світовий
ринок. Це може пом’якшити дію на українську економіку зовнішніх шоків. Розвиток української
економіки після виходу України зі складу СРСР продемонстрував, що слабка державність не стала
критичною перепоною для структурної перебудови української економіки, яку здійснювала країна в
той період. Великий національний капітал має енергію, що робить його спроможним використати
новий шанс, який країні й капіталу знову надає історія. Головні ризики при цьому, як показала
історія, криються у можливих деформаціях системних перетворень і більш глибоких негативних
наслідках, аніж при керованому процесі структурних перетворень.
        Політичний режим, який створюється в Україні ітеративним способом, уже має досить
дієздатну систему балансів і стримувань: коаліція і опозиція в парламенті, президент і прем’єр-
міністр у сфері реальної економічної політики, громадськість і судова система, незалежні ЗМІ тощо.
Її існування уможливлює стримувати персональні амбіції політичних лідерів або спроби
монополізувати вплив на формування економічної політики країни. Набута зрілість державності й
суспільства, а також накопичений управлінський досвід чиновників дає підстави сподіватися, що
деформації і негативні наслідки не сягнуть критичного рівня, як це мало місце на початку 2000-х
років.




                                                28

								
To top