???????????

Document Sample
??????????? Powered By Docstoc
					Тема 12. Банкрутство санація і реструктуризація підприємства                             146


         Тема 12. БАНКРУТСТВО, САНАЦІЯ І РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ
                           ПІДПРИЄМСТВА
                                          ЗМІСТ
    1.   Поняття 6анкрутства та його причини.
    2.   Процедура визнання боржника банкрутом.
    3.   Ліквідація збанкрутілих підприємств.
    4.   Санація (фінансове оздоровлення) підприємства.
    5.   Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємства.
Ключові слова: ФІНАНСОВА КРИЗА, БАНКРУТСТВО, КОМІТЕТ КРЕДИТОРІВ,
ЛІКВІДАЦІЙНА КОМІСІЯ, МИРОВА УГОДА, ДОСУДОВА САНАЦІЯ, САНАЦІЯ ЗА
РІШЕННЯМ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ, РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ

                   1. ПОНЯТТЯ БАНКРУТСТВА ТА ЙОГО ПРИЧИНИ
У відповідності зі статтею 1 Закону України «Про банкрутство» [1] банкрутство – це визнана
арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та
задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування
ліквідаційної процедури;
     У ринковій економіці інститут банкрутства є одним із способів селекції тих суб’єктів
господарювання, що найбільш ефективно використовують виробничі ресурси.
     Порушення справи про банкрутство виконує три основні функції:
   1) служить механізмом запобігання непродуктивного використання активів підприємств;
   2) сприяє найбільш повному задоволенню претензій кредиторів;
   3) є інструментом реабілітації підприємств, що перебувають на грані банкрутства, але
мають значні резерви для успішної фінансово-господарської діяльності в майбутньому. Як
правило, така реабілітація припускає фінансову реструктуризацію;
       Справа про банкрутство порушується арбітражним судом, якщо безперечні вимоги
кредиторів до боржника сумарно становлять не менш трьохсот мінімальних заробітних
плат, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для
їхнього погашення строку.
       Фінансова криза спричиняє неплатоспроможність значної кількості підприємств.
       Негативні явища на підприємстві накопичуються поступово. Банкрутство наступає не
відразу (рис. 1).
    Практика показує, що успішна фінансово-господарська діяльність підприємства
залежить приблизно на 70 % від стратегічної спрямованості, на 20 % – від ефективності
поточного управління й на 10 % від якості виконання оперативних завдань.
       Необхідно розрізняти поняття неплатоспроможність і банкрутство.
       Неплатоспроможність – це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності
виконати грошові зобов'язання перед кредиторами після настання встановленого строку їх
сплати, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати
податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення
платоспроможності.
       Причини банкрутства підприємств можна поділити на дві групи: зовнішні та внутрішні.
       Зовнішні - об'єктивні по відношенню до підприємства-банкрута:
     світова фінансова криза
різке скорочення попиту на продукцію та падіння цін на неї;
підвищення цін на сировину, матеріали, енергоресурси;
нестабільна політична та соціально-економічна ситуація в державі тощо.
       Внутрішні – суб'єктивні, які залежать від керівництва та спеціалістів підприємства:
     помилки у виборі лінії та стратегії розвитку, широкомасштабних інвестиційних проектів,
        об'єктів діяльності тощо
     несвоєчасна і неадекватна реакція на зміни в ринковому середовищі;
Тема 12. Банкрутство санація і реструктуризація підприємства                                                                             147

                  помилки у виробничо-технічній та економічній політиці;
                  нераціональна організаційна структура тощо.

                           Слабкі                 ПРОЯВИ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ                        Сильні




                                                                                                                                 Малий
                             Стратегічні             Інвестиційні і
                 Сильна




                             помилки,                оперативні
                                                     помилки
 Потреба діяти




                             втрата




                                                                                                                 Простір для дій
                             конкурентних
                             переваг
                                                                             Втрата оборотних
                                                                             коштів, зростання
                 Слабка




                                                                                                          Великий
                                                                             заборгованості,
                                                                             збитковість,
                                                                             неплатежі


                          Рис. 1 – Стадії ускладнення фінансового стану підприємства

                          Класифікація видів банкрутства підприємства наведена на рис. 2.


                                                                        Приховане


                                       ВИДИ                               Реальне
                                    БАНКРУТСТВА
                                                                         Навмисне


                                                                         Фіктивне

                                             Рис. 2 – Види банкрутства підприємства

       Приховане банкрутство розпочинається з моменту невідповідності стратегії
підприємства і є об’єктом прогнозу.
       Навмисне банкрутство проявляється в тому, що керівник або власник в особистих
або інших інтересах навмисно робить підприємство неплатоспроможним.
       Фіктивне банкрутство – це заздалегідь фальшиве оголошення про неспроможність
підприємства з метою отримання від кредиторів відстрочки платежів (боргів) або їх
зниження.

               2. ПРОЦЕДУРА ВИЗНАННЯ БОРЖНИКА БАНКРУТОМ
      На рис. 3 зображено розвиток арбітражного процесу порушення справи про
банкрутство підприємства-боржника в Україні (боржником називається суб'єкт
господарської діяльності, нездатний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами,
протягом трьох місяців після закінчення встановленого строку їхньої сплати).
    Підставою для порушення справи про банкрутство підприємства служить письмова
заява кого-небудь із кредиторів боржника, органів державної податкової служби або
контрольно-ревізійної служби в господарський суд. Крім того, боржник може звернутися в
господарський суд за власною ініціативою із заявою про свою фінансову неспроможність
(неплатоспроможність) або загрозу такої неспроможності. До заяви боржника додаються
Тема 12. Банкрутство санація і реструктуризація підприємства                                      148

список його кредиторів і боржників, бухгалтерський баланс і інша інформацію про його
фінансове й майнове становище (ця інформація необхідна, зокрема, і для виявлення
фіктивного банкрутства).

 Заява будь-кого з               Заява органів державної                     Заява боржника в
 кредиторів у                    податкової або контрольно-                  господарський суд за
 господарський суд               ревізійної служби                           власною ініціативою


                                 Порушення справи про банкрутство


 Призначення                              Попереднє засідання                   Подача оголошення
 керуючого майном                         господарського суду                   про порушення
                                                                                справи

[ Створення комітету                 Друге засідання (через місяць
                                          після оголошення)                     Пропозиція про
 кредиторів                                                                     санацію, підтримана
                                                                                кредиторами
                                                                    Ні

                                                                                            Так
                                   Рішення про визнання підприємства
                                   банкрутом і його ліквідація
                                                                                            санація
 Припинення
 підприємницької
 діяльності
                                                                          Вважаються минулими
                                                                          строки всіх боргових
                                                                          зобов’язань
                               Призначення ліквідаторів і
                                 ліквідаційної комісії


      Оцінка майна                                             Складання ліквідаційного балансу


                                       Продажа майна банкрута


                       Задоволення претензій кредиторів, державного бюджету

                     Рис. 2 – Розвиток справи про банкрутство підприємства
       Заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або
 кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора,
 громадянином – суб'єктом підприємницької діяльності і повинна містити такі загальні
 відомості:
     найменування господарського суду, до якого подається заява;
     найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його поштову адресу;
     найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа,
якщо кредитор – фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також
місце його проживання;
Тема 12. Банкрутство санація і реструктуризація підприємства                              149

     номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових
платежів);
     виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, із зазначенням
суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів,
пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або
кореспондентського рахунка боржника та дату його прийняття банківською установою
боржника до виконання;
     перелік документів, що додаються до заяви.
        Заява боржника повинна містити, крім загальних, такі додаткові відомості:
     суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оскаржується
боржником;
     обсяг заборгованості за податками і зборами (обов'язковими платежами);
     розмір заборгованості щодо компенсування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю,
виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплати авторської
винагороди;
     відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської
заборгованості;
     найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне
обслуговування боржника.
         До заяви боржника додаються:
     рішення власника майна боржника про звернення боржника до господарського суду із
заявою;
     бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером
підприємства-боржника;
     перелік і повний опис заставного майна із зазначенням його місцезнаходження та
вартості на момент виникнення права застави;
          протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника
працівників боржника для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про
банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів — рішення конференції (зборів)
представників працівників боржника;
     інші документи, які підтверджують неплатоспроможність
    боржника.
        Боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду із заявою
  про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:
     задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до                неможливості
виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами;
     орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства
прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський
суд із заявою боржника про порушення справи про банкрутство;
     при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість
боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;
     в інших випадках, передбачених законодавством.
    У разі, якщо справа про банкрутство порушується за заявою боржника, боржник
зобов'язаний одночасно подати план санації.
        Заява кредитора повинна містити, крім основних, такі додаткові відомості:
     розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені),
        яка підлягає сплаті;
     виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед
кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання;
     докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних
        розмірів заробітної плати;
     докази обґрунтованості вимог кредитора;
     інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.
        До заяви кредитора додаються відповідні документи:
     рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника;
     копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства
здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою
боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття,
виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які
підтверджують визнання боржником вимог кредиторів;
Тема 12. Банкрутство санація і реструктуризація підприємства                               150

     докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення
вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, котрий подає
заяву, забезпечена активами боржника.
    Кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією
заявою. Така заява підписується всіма кредиторами, які об'єднали свої вимоги.
        При проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет
кредиторів.
        До заяви кредитора – органу державної податкової служби чи інших державних органів, які
здійснюють контроль за правильністю і своєчасністю справляння податків і зборів
(обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів щодо отримання заборгованості з
обов'язкових платежів у встановленому законодавством порядку.
        Кредитор зобов'язаний при поданні заяви про порушення справи про банкрутство
надіслати боржнику копії заяви та доданих до неї документів.
        Якщо на момент подання заяви про порушення справи про банкрутство до суду вже
надійшли одна або кілька заяв про порушення справи про банкрутство одного боржника, суд
розглядає всі заяви, включаючи заяву кредитора або боржника, подану останньою.
        Суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий
день з дня її надходження виносить і надсилає сторонам та державному органу з питань
банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про
прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника,
призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має
відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про
банкрутство, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
        Мораторій на задоволення вимог кредиторів – призупинення виконання боржником
грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів),
термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на
забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
        До дати проведення підготовчого засідання боржник зобов'язаний подати в
господарський суд та заявнику відгук на заяву про порушення справи про банкрутство.
        Відгук боржника повинен містити:
     наявні у боржника заперечення щодо вимог заявника (заявників);
     загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами, у тому числі із заробітної
плати працівникам боржника, а також заборгованості по податках і зборах (обов'язкових
платежів);
     відомості про наявне у боржника майно, у тому числі й кошти, які знаходяться на його
рахунках у банках чи інших фінансово-кредитних установах, поштові адреси банків чи інших
фінансово-кредитних установ.
        На підготовчому засіданні оцінюються подані документи, заслуховується
пояснення сторін та розглядається обґрунтованість заперечень боржника.
        3 метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у
санації боржника, суддя на підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов'язує
заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок
оголошення про порушення справи про банкрутство. Газетне оголошення має містити повне
найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу
господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.
        За результатами розгляду заяви кредитора та відгуку боржника у підготовчому
засіданні виноситься ухвала, в якій визначаються:
     розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про
банкрутство;
     дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, який має бути
складений та поданий до господарського суду на затвердження не пізніше як через два
місяця й десять днів після дати проведення підготовчого засідання суду;
     дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше як через три місяця
після дати проведення підготовчого засідання суду;
     дата скликання перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися не
пізніше як через три місяця і десять днів після дати проведення підготовчого засідання
суду;
     дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи
про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення
Тема 12. Банкрутство санація і реструктуризація підприємства                                 151

провадження у справі про банкрутство, яке має відбутися не пізніше як через шість
місяців після дати проведення підготовчого засідання суду. Після опублікування
оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі
всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право
подавати заяви з грошовими вимогами до боржника.
       3 метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду
про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на
підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном
боржника і призначається розпорядник майна.
       Розпорядник майна — фізична особа, на яку покладаються повноваження щодо
нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період
провадження у справі про банкрутство.
       Розпорядження майном боржника — система заходів щодо нагляду та контролю за
управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та
ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового
становища.
       Не пізніше як через три місяця після проведення підготовчого засідання суду
проводиться попереднє засідання господарського суду, на якому розглядається реєстр вимог
кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені
розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
       За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір
визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру та
призначається дата проведення зборів кредиторів.
       На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у
складі не більш як сім осіб.
       До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про:
    вибори голови комітету;                   -
    скликання зборів кредиторів;
    підготовку й укладення мирової угоди;
    внесення пропозицій господарському суду щодо подовження або скорочення строку
       процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника;
    звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації,
       визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
       На клопотання комітету кредиторів господарським судом може бути винесена ухвала про
санацію боржника, призначення керуючого санацією

                СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО БОРЖНИКА


                                                              Санація з        Ліквідація
      Розпорядження                                         відновленням     підприємства-
                                Мирова угода
     майном боржника                                     платоспроможності      банкрута

                   Рис. 3 – Судові процедури, що застосовуються до божника
      Мировою угодою у справі про банкрутство є домовленість між боржником і
кредиторами про відстрочки та (або) розстрочки, а також списання кредиторами боргів
боржника, яка оформляється угодою сторін.
   Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про
банкрутство.
   Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню
господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення
провадження у справі про банкрутство.
      Мирова угода має містити положення про:
    розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника;
    відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини.
    крім цього, мирова угода може містити умови про:
      а) виконання зобов'язань боржника третіми особами;
      б)     обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права;
Тема 12. Банкрутство санація і реструктуризація підприємства                                152

      в)      задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать
законодавству України.
        Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо:
   1) боржник не внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій
України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності;
   2) подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім
реорганізації у формі перетворення) юридичної особи;
   3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника;
   4) затверджено звіт керуючого санацією;
   5) затверджено мирову угоду;
   6) затверджено звіт ліквідатора;
   7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;
   8) кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі
про банкрутство за заявою боржника.

                      3. ЛІКВІДАЦІЯ ЗБАНКРУТІЛИХ ПІДПРИЄМСТВ
       Ліквідація – припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного
господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних
судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
       Ліквідатор – фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду
організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та
забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

                               1. Майно продовжує знецінюватися і використовується будь-яка
                               можливість для відновлення його вартості

                               2. Жодна юридична чи фізична особа не подала до відповідного
                               органу заяву про реструктуризацію або санацію боржника
ОСНОВНІ ПРИЧИНИ
   ЛІКВІДАЦІЇ
                               3. Жоден із представлених планів реструктуризації чи санації не
 ПІДПРИЄМСТВА
                               був схвалений кредиторами

                               4. Запропоновані плани виведення підприємства із кризового
                               стану не можуть бути реалізовані з тих чи інших причин

          Рис. 4 – Причини прийняття судового рішення про ліквідацію підприємства
       З моменту визнання боржника банкрутом: 1) припиняється підприємницька діяльність
боржника; 2) до ліквідаційної комісії переходить право розпорядження майном банкрута й
всі його майнові права й зобов'язання; 3) визнаються минулими строки всіх боргових
зобов'язань банкрута; 4) припиняється нарахування пені й відсотків на всі види
заборгованості банкрута. Ліквідаційна комісія оцінює і реалізує все майно банкрута (рис. 5).

                  ФОРМИ РЕАЛИЗАЦІЇ МАЙНА ПІДПРИЄМСТВА-БАНКРУТА

       Аукціон                              Тендер
                                                                   Розподіл між     Передача майна
                                                                   кредиторами        власникам
                   Продаж одному чи                   Передача в                       застави
                   кільком покупцям                    оренду

                             Рис. 5 – Форми реалізації майна банкрута
Тема 12. Банкрутство санація і реструктуризація підприємства                             153

      Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог
кредиторів у наступному порядку.


                   ЧЕРГОВІСТЬ ЗАДОВОЛЕННЯ ПРЕТЕНЗІЙ КРЕДИТОРІВ

             1                                Вимоги, що забезпечені заставою


             2                Виплата вихідної допомоги звільненим робітникам банкрута


             3                 Видатки , викликані провадженням справи про банкрутство


             4     Вимоги, що пов’язані із зобов’язаннями банкрута перед робітниками



             5                             Вимоги щодо сплати податків і зборів


                                        Вимоги кредиторів, не забезпечені заставою
             6

                   Вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу в уставний фонд
             7                                  та інші вимоги


       На жаль, для України характерна ситуація, коли ліквідаційна комісія складається із
представників банків-кредиторів, енергетичних компаній і податкових органів. Вони, як
правило, абсолютно не зацікавлені в «збереженні» боржника й вся їхня діяльність
спрямована на продаж найбільш ліквідної частини майна боржника - того, на якому
базується вся робота підприємства. Кошти, виручені від продажу майна боржника,
направляються на задоволення претензій кредиторів.

            4. САНАЦІЯ (ФІНАНСОВЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ) ПІДПРИЄМСТВА
       Термін «санація» походить від латинського «sanatio», що переводиться як
оздоровлення або лікування.
       Більшість економістів трактує це поняття як систему заходів, що застосовуються для
запобігання банкрутства, виведення суб'єкта господарювання із кризи й відновлення або
досягнення його прибутковості й конкурентоспроможності в довгостроковому періоді.
    Особливе місце в процедурі санації займають заходи фінансово-економічного характеру,
що відображають фінансові відносини, які виникають у процесі мобілізації й використання
внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств.
    Метою фінансової санації є покриття поточних збитків і ліквідація причин їхнього
виникнення, відновлення або забезпечення ліквідності й платоспроможності підприємств,
скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу й
формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів
виробничо-технічного характеру.
    Рішення про проведення санації приймають у таких (як правило) випадках.
    1. З ініціативи суб'єкта господарювання, що перебуває в кризі, коли існує реальна
Тема 12. Банкрутство санація і реструктуризація підприємства                          154

загроза неплатоспроможності й оголошення його банкрутом у недалекому майбутньому.
Рішення про санацію приймається до того, як хто-небудь із кредиторів звернеться в
господарський суд з вимогою визнати це підприємство банкрутом (випадок досудової
санації).
    2. Після того як боржник за власною ініціативою звернувся в господарський суд із
заявою про порушення справи про своє банкрутство (якщо підприємство є фінансово
неспроможним або існує реальна можливість такої неспроможності). Право вибору умов
санації при цьому залишається за боржником. Одночасно з подачею заяви і різної фінансово-
майнової інформації боржник представляє в господарський суд умови санації.
    3. Після закінчення місячного терміну від дня опублікування в органі друку оголошення
про порушення справи про банкрутство даного підприємства, у тому випадку, коли надійшли
пропозиції від фізичних і юридичних осіб, що бажають задовольнити вимоги кредиторів до
боржника й поданих пропозицій, про санацію, акцептованих комітетом кредиторів. За
згодою кредиторів з умовами й механізмами задоволення їхніх претензій, господарський суд
приймає рішення про призупинення процедури банкрутства й про проведення санації
юридичної особи.
    4. З ініціативи фінансово-кредитної установи. Відповідно до Закону України «Про банки
й банківську діяльність», банківська установа має право відносно клієнта, оголошеного
неплатоспроможним, застосувати комплекс санаційних заходів, як-то:
       а) передати оперативне управління підприємством адміністрації, сформованій за
участю банку;
       б) реорганізувати боржника;
       в) змінити порядок платежів;
       г) направити на погашення кредиторської заборгованості виручку від реалізації
продукції.
    5. З ініціативи утримувача застави цілісного майнового комплексу (ЦМК) підприємства.
За невиконання зобов'язань, забезпечених іпотекою підприємства, заставоутримувач має
право здійснити передбачені договором заходи для оздоровлення фінансового стану
боржника, включаючи призначення своїх представників в управлінські органи підприємства,
обмеження права розпорядження випущеною продукцією й іншим майном цього суб'єкта
господарювання. Якщо санаційні заходи не привели до відновлення платоспроможності
підприємства, то заставоутримувач має право звернутися в господарський суд із заявою про
стягнення закладеного майна.
    6. З ініціативи Національного банку України, якщо мова йде про фінансове
оздоровлення комерційного банку. Режим санації є превентивним заходом впливу НБУ на
комерційний банк перед застосуванням санкцій, передбачених Законом України «Про банки
й банківську діяльність».
    Цілісний погляд на етапи розробки концепції санації окремого підприємства становить
так звана класична модель санації (рис. , що широко використовується як основа для
розробки механізму фінансового оздоровлення суб'єктів господарювання в країнах з
розвиненою економікою.
    Відповідно до класичної моделі, функціональна схема якої показана на рис. 2, процес
фінансового оздоровлення підприємства розпочинається з виявлення й аналізу причин
фінансової кризи. На підставі первинної інформації (первинні бухгалтерські документи,
рішення зборів акціонерів) визначаються зовнішні й внутрішні фактори кризи, а також
реальний фінансовий стан підприємства.
    У рамках внутрішнього аналізу поглиблено досліджується фінансове становище на
основі розрахунку ряду коефіцієнтів, з яких самі основні (за групами):
    1) коефіцієнти платоспроможності;
    2) коефіцієнти ліквідності;
    3) коефіцієнт фінансового левериджу;
    4) коефіцієнти прибутковості.
Тема 12. Банкрутство санація і реструктуризація підприємства                                     155



                                  Підприємство в кризовому стані


                           Аналіз причин виникнення кризової ситуації
                           (причинно-наслідковий аналіз)
                            ліквідація                санація


                                              Рішення про
        Способи ліквідації:                                                     Першочергові заходи
                                               ліквідацію
        добровільний;                                                           щодо санації
                                              або санацію
        примусовий


                                          Визначення цілей санації


                               Формування стратегії санації

     Розробка
     санаційних                  Програма                      Проект санації
                                                                                      Реалізація,
     заходів                     санації                                              координація


                       Рис. 6 – Класична модель санації підприємства
       Відповідно до обраної стратегії розробляють програму санації, тобто систему
прогнозованих, взаємозалежних заходів, спрямованих на вихід підприємства із кризи. Вона
формується на основі комплексного вивчення причин фінансової кризи, аналізу внутрішніх
резервів, висновків про можливість залучення зовнішнього капіталу й стратегічних завдань
санації.
       Проект санації розробляється на основі програми й містить:
техніко-економічне обґрунтування санації;
   1) розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних
цілей;
   2) конкретні графіки й методи мобілізації фінансового капіталу;
   3) строки освоєння інвестицій і їхньої окупності;
   4) оцінку ефективності санаційних заходів;
   5) прогноз результатів виконання проекту санації.
       Рішення про проведення санації приймають на основі даних санаційного аудита
(причинно-наслідковий аналіз фінансово-господарської діяльності). Санаційний аудит має
багато спільного із загальним фінансовим аналізом підприємства. Проте, він має свої
особливості як відносно об'єктів і цілей проведення, так і відносно методів. Характерною
рисою санаційного аудита є те, що він проводиться не підприємством, що знаходиться в
кризі, а третіми особами. Основна його ціль полягає в оцінці придатності підприємства для
санації, тобто у визначенні глибини фінансової кризи й виявленні можливостей його
подолання.
       Завершується аудит загальною оцінкою санаційної придатності з наступним
ухваленням рішення про доцільність санації або ліквідації підприємства.
       Залежно від масштабів кризового стану підприємства. і умов надання йому зовнішньої
допомоги виділяють два види санації:
   а) без зміни статусу юридичної особи. Таку санацію здійснюють із метою усунення
Тема 12. Банкрутство санація і реструктуризація підприємства                                    156

неплатоспроможності підприємства, якщо його кризовий стан - тимчасове явище;
    б) зі зміною статусу юридичної особи підприємства. Ця форма санації має назву реорганізації
підприємства й передбачає здійснення процедур зміни форми власності, організаційно-правових
форм діяльності тощо. Реорганізацію підприємства проводять у випадку глибокого кризового
стану.
    Відповідно до законодавства України санація вводиться на термін не більше дванадцяти
місяців. На клопотання комітету кредиторів або керуючого санацією або інвесторів цей строк
може бути продовжене ще до шести місяців або скорочено.
    Протягом трьох місяців від дня винесення постанови про санацію боржника керуючий
санацією зобов'язана подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника.
    План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови
участі інвесторів, при їхній наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів,
зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, термін і черговість виплати
боржником або інвестором боргу кредиторам і умови відповідальності інвестора за невиконання
взятих відповідно до плану санації зобов'язань.
    План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника.
Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства.
    У випадку наявності інвесторів план санації розробляється й узгоджується при участі
інвесторів.
        Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, у плану санації, можуть
бути:
     реструктуризація підприємства;
     перепрофілювання виробництва;
     закриття нерентабельних виробництв;
     відстрочка й (або) розстрочка платежів, списання частини боргів, про що складається
мирова угода;
     ліквідація дебіторської заборгованості;
     реструктуризація активів боржника; продаж частини майна боржника;
     зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом
перекладу на нього боргу (частини боргу) і його відповідальність за невиконання взятих на себе
зобов'язань; виконання зобов'язань боржника власником майна боржника і його відповідальність за
невиконання взятих на себе зобов'язань; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу
(для недержавних підприємств);
     одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які
звільняються відповідно до плану санації. Кредит відшкодовується в першу чергу за рахунок
реалізації майна боржника; звільнення працівників боржника, які не можуть бути притягнуті до
процесу реалізації плану санації. Вихідна допомога в цьому випадку виплачується за рахунок
інвестора, а при його відсутності – за рахунок реалізації майна боржника або за рахунок кредиту,
отриманого для цієї мети; інших способів відновлення платоспроможності боржника..
        Якщо протягом шести місяців від дня винесення постанови про санацію в господарський
суд не буде представлений план санації боржника, господарський суд має право ухвалити
рішення щодо визнанні боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
        У випадку схвалення комітетом кредиторів плану санації, що передбачає більший строк
санації боржника, ніж спочатку встановлений, господарський суд подовжує строк санації, якщо є
підстави вважати, що продовження строку санації й виконання плану санації приведе до
відновлення платоспроможності боржника.

         5. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСУ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ
                                   ПІДПРИЄМСТВА
       За змістом термін «реструктуризація» означає зміну структури чого-небудь.

    Реструктуризація         підприємства       –   це    здійснення   організаційно-господарських,
Тема 12. Банкрутство санація і реструктуризація підприємства                                     157

фінансово-економічних, правових і технічних заходів, спрямованих на реорганізацію
підприємства, зокрема шляхом його розподілу з переходом боргових зобов'язань до
юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну
форми власності, управління, організаційно-правової форми, що буде сприяти фінансовому
оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції,
підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів. Категорії
підприємств, що рекомендуються до реструктуризації, наведено на рис. 7.

          Категорії підприємств                       Характеристика (умови і критерії оцінки)


             Категорія 1                           Підприємство, що легко реорганізується
                                      Підрозділ можне швидко вийти на нові ринки. Лише частково не
                                      вистачає специфічних виробничих знань. Ці умови полегшують
                                      реорганізацію, і підрозділ може нормально функціонувати як
                                      самостійне підприємство

             Категорія 2                           Підприємство з потенціалом реорганізації
                                      Підрозділ з наявною можливістю освоїти нові ринки, але йому
                                      бракує специфічних виробничих знань і технологій, що перешкоджає
                                      оновлення асортименту продукції і, відповідно, виробничого процесу


             Категорія 3                      Підприємство, що важко піддається реорганізації
                                      Підрозділ, для якого важко дається освоєння нових ринків, але яке
                                      має високий рівень специфічних виробничих знань і технологій, без
                                      чого неможлива кооперація виробництва і збуту в рамках об’єднання
                                      підприємств.
             Категория 4
                                                      Підприємство, що підлягає ліквідації
                                      Підрозділ з обмеженою можливістю освоєння нових ринків і низьким
                                      рівнем специфічних виробничих знань і технологій

          Рис. 7 – Класифікація підприємств на шляху реструктуризації чи ліквідації

      Реструктуризація підприємства спрямована на розв'язання двох основних
завдань:
    по-перше, оперативно забезпечити виживання підприємства;
    по-друге, відновити конкурентоспроможність підприємства на ринку.
      Відповідно до ци х завдань і розглядають взаємозалежні форми, види і методи
реструктуризації підприємств.
      Вибір виду реструктуризації залежить від характеру проблем підприємства. Іноді
 підприємство має потребу лише в частковій або так званій обмеженій
 реструктуризації для відновлення економічної й технічної життєздатності.
      Організаційно-правовий вид реструктуризації характеризується процесами
комерціалізації, корпоратизації, зміни організаційної структури й власника підприємства.
      Технічний вид реструктуризації пов'язаний із забезпеченням такого стану
 підприємства, за яким воно досягає відповідного рівня виробничого потенціалу,
 технології, "ноу-хау", управлінських навичок, кваліфікації персоналу, ефективних систем
 постачання, тобто всього того, що дає підприємству можливість виходити на ринок з
 конкурентоспроможною продукцією.
      Економічний вид реструктуризації характеризується капітальними й поточними
витратами, обсягом реалізованої продукції, ціновою політикою, тобто тим, що забезпечує
досягнення високого рівня рентабельності I господарської діяльності підприємства.
       Фінансовий вид реструктуризації передбачає зміну структури й розмірів
власного й позичкового капіталу й інших пасивів підприємства, що вплине на
Тема 12. Банкрутство санація і реструктуризація підприємства                               158

формування структури балансу, за якої показники ліквідності й платоспроможності
задовольнять вимоги ринку. Фінансову реструктуризацію можна здійснити шляхом:
    відстрочки погашення кредиторської заборгованості;
    одержання додаткових кредитів;
    списання безнадійної заборгованості;
    збільшення статутного фонду;
    зниження процентної ставки щодо заборгованості;
    заморожування інвестиційних вкладень;
    одержання від інвесторів нових інвестицій.

                                          РЕСТУКТУРИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА

                                                          Комплексна (всебічна)

                 ЗА МАСШТАБОМ
                                                          Часткова (обмежена)


                                                                       Управлінська


                                                                         Технічна

                    ЗА ВИДАМИ
                                                                        Економічна


                                                                        Фінансова


                                                                   Організаційно-правова


                                                                        Оперативна

                   ЗА ФОРМАМИ
                                                                        Стратегічна


         Рис. 8 – Класифікація масштабів, форм і видів реструктуризації підприємства

       Управлінський     вид    реструктуризації    пов'язаний      з    підготовкою й
перепідготовкою персоналу з орієнтацією на конкурентоспроможне функціонування
підприємства, зміною його організаційної структури, менеджменту, технологічної,
інноваційної й маркетингової політики.
       Реструктуризація підприємств здійснюється після занесення їх до Реєстру
  неплатоспроможних суб'єктів господарювання й поглибленого аналізу фінансово-
  господарської діяльності за висновками про можливі напрямки фінансового
  оздоровлення.
       Проведення реструктуризації підприємства здійснюється в такий спосіб:
     1. Проведення попереднього аналізу фінансового стану неплатоспроможного
підприємства.
     2. Внесення до Реєстру неплатоспроможних підприємств і організацій.
Тема 12. Банкрутство санація і реструктуризація підприємства                                       159

    3. Здійснення поглибленого аналізу техніко-економічного й фінансового стану
підприємства.
    4. Обґрунтування концепції реструктуризації підприємства.
    5. Розробка плану реструктуризації, розробка бізнес-планів нових реорганізованих
підприємств.
    6. Здійснення організаційно-економічних, правових і технічних заходів з
реструктуризації.
    7. Визначення економічної ефективності реструктуризації підприємства.
   8     Оцінка результатів створення й функціонування нових організаційно-
правових структур.
       Концепція реструктуризації підприємства включає такі розділи:
організаційний; виробничий; інвестиційний; економічний; зовнішньоекономічної
діяльності; управління персоналом; соціальний; екологічний.
       За формами реструктуризація поділяється на оперативну й стратегічну.
       У процесі оперативної реструктуризації підприємства вирішуються дві
основних проблеми: забезпечення ліквідності й істотне поліпшення результатів
діяльності підприємства. Період оперативної реструктуризації триває приблизно 3-4
місяця. Оперативні зміни на підприємстві мають потребу в проведенні таких заходів
(рис.8).

              ЗАХОДИ ОПЕРАТИВНОЇ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА


           Створення і виділення нових                            Реалізація основних фондів і
      1                                                        4 транспортних засобів, що не
           структурних підрозділів
                                                                  використовуються

      2    Оперативне скорочення витрат і                      5 Відмова від пайової участі в капіталі,
           дебіторської заборгованості                            пошук можливостей відмови від
                                                                  збиткових видів діяльності

          Скорочення обсягу оборотних коштів                      Аналітична оцінка і припинення
      3 і реалізація зайвих товарно-                           6 фінансування неефективних
          матеріальних запасів                                    інвестицій

            Рис. 9 – Комплекс заходів оперативної реструктуризації підприємства

       Стратегічна реструктуризація підприємства забезпечує його довгострокову
конкурентоспроможність. Для її досягнення необхідне визначення стратегічної мети
підприємства, розробка стратегічної концепції розвитку, а також напрямків і інструментів
реалізації цієї мети.
       Стратегічна реструктуризація полягає в розробці й здійсненні довгострокових
заходів щодо стабілізації виробництва й зміцненню фінансового стану підприємства. Вона
здійснюється за рахунок залучення як внутрішніх, так і зовнішніх джерел фінансування.
       Основними шляхами цієї реструктуризації можуть бути:
    реструктуризація організаційної структури підприємства й реструктуризація
власності;
    впровадження нових технологій;
    придбання й установка нового обладнання;
    розробка нових видів продукції;
    пошук нових ринків збуту;
    підвищення кваліфікації персоналу.
Тема 12. Банкрутство санація і реструктуризація підприємства                              160

      Вибір конкретних реорганізаційних заходів має бути індивідуальним для кожного
підприємства і залежить від рівня економічного стану підприємства, що реорганізується.
   Ефективність реструктуризації підприємства характеризується наступними
основними показниками:
    збільшення обсягів виробництва й реалізації продукції;
    зростання продуктивності праці, зниження витрат виробництва, підвищення
      рентабельності;
    збільшення грошових надходжень; відновлення платоспроможності й ліквідності;
    збільшення обсягів експорту і завоювання внутрішнього ринку.

                                      КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
  3. Визначити сутність понять: банкрутство, банкрут, боржник, кредитор.
  4. Вкажіть основні причини банкрутства (зовнішні і внутрішні).
  5. Які основні симптоми характеризують неплатоспроможність підприємства?
  6. Назвіть три види банкрутства.
  7. Які основні етапи провадження судом справи про банкрутство?
  8. Які основні судові процедури застосовуються до боржника?
  9. У чому полягають основні причини ліквідації (припинення діяльності) підприємства?
  10. Якими можуть бути форми реалізації майна боржника?
  11. Вкажіть на черговість задоволення вимог кредиторів.
  12. Що таке санація підприємства?
  13. У чому полягає сутність і завдання процесу санації підприємства.
  14. Охарактеризуйте план санації боржника, його зміст і завдання.
  15. Сутність і завдання реструктуризації підприємства.
  16. Охарактеризуйте форми реструктуризації підприємства.
  17. Дайте характеристику комплексу заходів оперативної реструктуризації підприємства.
  18. Охарактеризуйте п’ять основних видів реструктуризації підприємства?
  19. У чому полягає фінансова реструктуризація підприємства?

                                           ТЕСТИ
1. Неплатоспроможність – це:
а) визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність
та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної
процедури;
б) неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати грошові зобов'язання перед
кредиторами після настання встановленого строку їх сплати, в тому числі із заробітної плати, а
також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не
інакше як через відновлення платоспроможності;
в) неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати свої грошові зобов'язання
перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

2. Банкрутство – це:
а) визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність
та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної
процедури;
б) неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом
банкрутом, здійснити заходи щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом
продажу його майна;
в) припинення підприємницької діяльності, неспроможність виконати свої грошові зобов'язання
перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів.

3. Відповідно до законодавства України справа про банкрутство юридичної особи
порушується арбітражним судом, якщо безперечні претензії кредиторів до боржника:
Тема 12. Банкрутство санація і реструктуризація підприємства                          161

а) по сукупності становлять не менш 300 мінімальних заробітних плат і не були задоволені
боржником/ами протягом більше трьох місяців;
б) по сукупності становлять 10 000 грн. і не були задоволені боржником на протязі шести
місяців;
в) по сукупності становлять 50 000 грн. і не були задоволені боржником/ами протягом
більше трьох місяців.

4. Ліквідація – це:
а) припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським
судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог
кредиторів шляхом продажу його майна;
б) система заходів щодо нагляду та контролю за реалізацією майна боржника з метою
задоволення вимог кредиторів;
в) визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою
платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів.

5. Ліквідатор – це:
а)     юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені
документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості
із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та
інші державні органи;
б) боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена
господарським судом;
в) фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення
ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення
визнаних судом вимог кредиторів.

6. Розпорядження майном боржника – це:
а) система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном
боржника з метою забезпечення збереження й ефективного використання майнових активів
боржника та проведення аналізу його фінансового становища;
б) система заходів щодо нагляду і контролю за управлінням та розпорядженням майном
боржника на період провадження у справі про банкрутство;
в) черговість реалізації майна суб'єкта підприємницької діяльності для виконання грошових
зобов'язань перед кредиторами після настання встановленого строку їх сплати, а також
зобов'язання щодо сплати податків і зборів.
7. Реструктуризація підприємства – це:
а) система заходів, які здійснюються під час проведення в справі про банкрутство з метою
запобігання визнання боржника банкрутом і його ліквідації;
б) система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати
власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор, з метою
запобігання банкрутства боржника шляхом реорганізаційних і інвестиційних заходів;
в) здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних
заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, що буде сприяти його фінансовому
оздоровленню.
8. До заходів оперативної реструктуризації можна віднести:
а) зменшення вартості основних засобів через реалізацію зайвого устаткування,
транспортних засобів ;
б) підвищення продуктивності праці;
в) поновлення платоспроможності й ліквідності.
9. Досудова санація – це:
а) система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати
власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника;
б) система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати
власник майна боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутства боржника шляхом
Тема 12. Банкрутство санація і реструктуризація підприємства                          162

реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних,
фінансово-економічних та правових заходів до початку порушення справи про банкрутство.
в) система заходів, які здійснюються під час проведення в справи про банкрутство з метою
запобігання визнання боржника банкрутом і його ліквідації;
г) здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних
заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства.
10. Санація за рішенням суду – це:
а) система заходів щодо попередження оголошення підприємства-боржника банкрутом і його
ліквідації;
б) здійснення комплексу організаційно-господарських і технічних заходів, спрямованих на
поліпшення фінансових результатів підприємства.
в) система заходів, які здійснюються під час провадження справи про банкрутство з метою
запобігання визнання боржника банкрутом і його ліквідації, спрямована на оздоровлення
фінансово-господарського положення боржника, а також задоволення в повному обсязі або
частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і
капіталу й (або) зміна організаційно-правової й виробничої структури боржника.
11. Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника можуть бути:
а) поглинання, поділ, об’єднання з іншими підприємствами;
б) поновлення платоспроможності й ліквідності;
в) закриття нерентабельних виробництв і перепрофілювання виробництва;
г) всі зазначені.

                                            ЛІТЕРАТУРА
   1. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" від 14 травня 1992 року №30088-ІП "зі змінами і доповненнями, в т. ч. від
30 червня 1999 року
   2. Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18
листопада 2003 року №1255-ІV.
   3. Наказ Міністерства економіки "Про Методичні рекомендації щодо виявлення ознак
неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного
банкрутства чи доведення до банкрутства" від 17 січня 2001 року №10.
   4. Наказ Міністерства економіки "Про затвердження Плану заходів стосовно поліпшення
проведення державної політики щодо запобігання банкрутству, забезпечення умов реалізації
процедур відновлення платоспроможності боржників або визнання їх банкрутами" від 15
травня 2003 року №118.
   5. Ивин Л.Н. Кризисный менеджмент. – Харьков, НТУ ХПИ, 2008. – 564 с.
   6. Кизим В.А., Благун И.С., Копчак Ю.С. Оценка и прогнозирование
неплатежеспособности предприятия: Монография. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2004. – 124 с.
   7. Соколенко В.А. Санационный менеджмент: Реалии, проблемы, решения.–Х.: Основа,
   2001.
   8. Станиславский Е.Н. Анализ финансовой состоятельности неплатежеспособных
предприятий. – М.: Ось 89, 2004. – 274 с.
   9. Степанов В.В. Несоответствие (банкротство) в России, Франции, Англии, Германии.
– М.: Статут, 1999. – 208 с.
   10. Структурна      реструктуризація     підприємства./      Посібник ддя  менеджерів/
Г.М.Заболотний, В.В. Коровін, П.С. Мартинюк та ін. – Вінниця, Книга-Вега, 2003. – 303 с.
   11. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник. – К.:
КНЕУ, 2000. – 412 с.
   12. Фінанси підприємств. Підручник / А.М.. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін.
К.:КНЕУ, 2008. – С. 459-522.
Тема 12. Банкрутство санація і реструктуризація підприємства   163

				
DOCUMENT INFO
Shared By:
Categories:
Tags:
Stats:
views:38
posted:7/19/2012
language:
pages:18